Злиття та приєднання: облік

Нагадаємо, що за ст. 104 ЦКУ, коли особа припиняється в результаті реорганізації шляхом злиття та приєднання, її майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. А ст. 107 ЦКУ уточнює, що після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юр­особи складає при злитті та приєднанні передавальний акт. Зазвичай його затверджують учасники юрособи або орган, який прийняв рішення про її припинення. Операції по злиттю та приєднанню мають певні бухоблікові особливості. Далі й оповімо про це.

Зокремимо, що про юридичні підстави злиття та приєднання та їх правові наслідки ми розповіли на стор. 8 поточного номера. Про повернення при реорганізації надміру чи помилково перерахованих податків, зборів, погашення податкового боргу тощо можна дізнатися на стор. 46 цього номера. ПДВ-нюанси реорганізації до вашої уваги на стор. 42 поточного номера. А в цій консультації ми розглянемо особливості бухобліку та податку на прибуток у сторін, які задіяні в процесі злиття та приєднання.

Бухгалтерський облік

Облік операцій зі злиття та приєднання має багато спільних рис, тому спершу ми розповімо про них, а потім зупинимося на певних відмінностях цих процедур. При злитті чи приєднанні облік операцій, пов’язаних із цим процесом, ведуть підприємства, що реорганізуються, себто вони відповідальні за бухоблік власне до моменту свого припинення.

У процесі реорганізації за допомогою інвентаризації:

• визначають майнові права та обов’язки правонаступника;
• затверджують перелік індивідуально визначеного майна, що підлягає переданню правонаступнику;
• складають передавальний акт. Завважте, що його форму законодавчо не визначено. На практиці підприємства складають його в довільній формі, у ньому на момент злиття або приєднання зазначено активи і пасиви, які передаються правонаступнику. Певні активи, наприклад, основні засоби чи нематеріальні активи передають із наявною на них технічною документацією, ліцензійними договорами тощо. Передачу зобов’язань, скажімо, дебіторську та/або кредиторську заборгованості, підкріплюють актами звіряння розрахунків, претензійними документами тощо;
• здійснюють фактичну передачу майна його новому власнику.

Віталіна Мірончук,
консультант з обліку
та оподаткування, м. Рівне