Первинні документи: зона ризику

Складаючи первинні документи, думайте про суддю, якому ви їх покажете і доведете реальність операції, оформленої цими документами. Якщо ви зможете переконати суддю на свою користь, то податківці вас не жахатимуть.

Як відомо з теорії бухобліку та ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі — Закон № 996), бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Користувачами фінансової звітності цей Закон визнає фізичних або юридичних осіб, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Як бачимо, контролюючі органи в теорії не повинні бути тим, для кого бухоблік ведуть. Проте практика говорить протилежне: мабуть, податківців бухоблік цікавить найбільше. А от що стосується дійсних вищеназваних користувачів, то їх облік цікавить у більшості випадків лише тому, що ним цікавляться податківці. Ознакою цього є той факт, що багато хто з підприємців, можливо, взагалі відмовився б від бухобліку, принаймні у тому його вигляді, який вимагають податківці, як би він їх не цікавив. Імовірно, вони б обмежилися внутрішньогосподарським (управлінським) обліком, себто системою збору, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі його управління (ст. 1 Закону № 996).

Висновок. Знаючи значення та вагомість первинних документів як джерел інформації та доказів у спорах із контролюючим органом, ВАЖЛИВА РЕКОМЕНДАЦІЯ — складати первинні документи та договори, які передбачають їх перелік, таким чином, щоб саме в суді доказати реальність господарської операції. Якщо первинні документи будуть складені так, щоб судді не залишити шансу поставити під сумнів госпоперацію, оформлену ними, то і з податківцями буде легше розмовляти.

Олександр ЄФІМОВ,
доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права, КНЕУ ім. В. Гетьмана