Коли роялті збільшує витрати підприємства

Нарахування роялті яким саме платникам, визначеним пп. пп. 5—6 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму понесених витрат?

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат щодо нарахування роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:

• особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому р. IV ПКУ (пп. 5 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ);
• юридичної особи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена в п. 136.1 ст. 136 ПКУ (пп. 6 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Вимоги пп. 6 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку у випадках нарахування роялті на користь правовласників як винагороди за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України від 15 травня 2018 р. № 2415-VІІІ “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”.

Пунктом 291.2 ст. 291 ПКУ встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності — особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пп. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім пп. 133.1.1 та пп. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.

Пунктом 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що платниками податку на прибуток підприємств — резидентами, зокрема, є:

• суб’єкти господарювання — юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених п. п. 133.4 та 133.5 ст. 133 ПКУ.

Суб’єкти господарювання — юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Водночас платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку під час виплати доходів, визначених абзацами четвертим — шостим пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Суб’єкти господарювання — юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та р. ІІІ ПКУ (пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).

Управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України від 19 червня 2003 р. № 978-IV “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, зі змінами та доповненнями, щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд (пп. 133.1.3 п. 133.1 ст. 133 ПКУ);

• фізичні особи — підприємці, у т.ч. такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ (пп. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ);
• юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (пп. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ).

Відповідно до п. 133.4 ст. 133 не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Звільнення від оподаткування податком на прибуток встановлено ст. 142 ПКУ, а також підрозділом 4 р. ХХ “Перехідні положення” ПКУ.

Отже, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат з нарахування роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:

• платників єдиного податку;
• неприбуткових підприємств, установ та організацій;
• юридичних осіб — платників податку на прибуток підприємств, прибуток яких відповідно до положень ст. 142 та окремих положень підрозділу 4 р. ХХ “Перехідні положення” ПКУ звільняється від оподаткування;
• юридичних осіб, які застосовують іншу, ніж базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств (18%).

Водночас така різниця не застосовується у випадках нарахування платниками податку на прибуток підприємств роялті на користь фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому р. IV ПКУ, та правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав як винагороди на підставі договорів, укладених такими платниками з організаціями колективного управління.

Категорія 102.08

#витрати, #фінрезультат