Поезія “Зітхає море в надвечірнім Коктебелі…”
Зітхає море в надвечірнім Коктебелі…
Гуде розгублене і неприкаяне.
У співрозмовниках — мушлі, раки, биті скелі
Й до неба — пар… наляканість, розкаяння.
Човни лишають люди, гальку поліровану,
Ховають очі хвилі і пірнають вглиб.
Мов розбирає море береги на органи
За те, що у загрозу, у відро смоли
Перетворили його, ніжне, неповторне.
17.08.2022 р.
Київський поет Євгеній Юхниця
Щодня о 12:00 нове на сайтi
http://www.poetryclub.com.ua/
Надсилайте свої рiзноманiтнi твори!
Продаж книг поета Є. Юхниця