Поезія “Відчинені брами до лісу…”

Відчинені брами до лісу.
Стежки — на долину, ставок,
Серпанком в жоржинному місці
Будинок зійшов з огірок.
…Тут дівчині, часом — аж моторошно…
Бо тільки як йде кавалер,
Лісни́ці* з туманів непрошених
Беруть його в коло химер.
…І дівчина з хати ще таткової
Доріжками в гори і хащі
Шукає щоранку відгадку
До загадки долі путящої.

Лісниці ж на очі показуються
Лиш хлопчикам й чоловікам.
Та їх відчуває, смугастих,
Коли геть прозора рука
Береться за одяг й прикраси,
Аби розглядіти, у чому
Сьогодні виходить квітчаста,
Весела і завжди без втоми.

…Лісницям подобається
Дівчи́на губ, ягід і хвої.
Й міркують її — у болотницю
До себе завести, сестрою.
…Й сьогодні чутки — різні збуджені:
Хто перший захопить красуню —
Чи парубок ще неодружений?
Чи тіні та вільхові будні?

08.09.2021 р.

* Лісниці — у слов’янській міфології злі духи, які обирають собі образ дівчини, яка подобається якомусь юнакові. Приходить до хлопця, коли йому вдев’яте присниться його кохана і він нікому про це не скаже. Лісниця чіпляється до хлопця до кінця його життя. Якщо лісниця причіпиться до вівчаря, то його вівці будуть пастися повсюди, але завжди приходитимуть назад і ніяка звірина не роздере їх. Якщо лісниці причіпляться до когось, їм потрібно розповідати казки, бо вони страшенно цього не люблять.
Своїх дітей люблять ночами підкидати поліжницям (підміни), а їхніх забирати собі (Вікіпедія).

Київський поет Євгеній Юхниця
Щодня о 12:00 нове на сайтi
http://www.poetryclub.com.ua/
Надсилайте свої рiзноманiтнi твори!
Продаж книг поета Є. Юхниця