На підприємстві — лише директор: чи може він самотужки провести інвентаризацію

Через воєнні події в регіоні дехто з наших працівників евакуювався, а інших довелося скоротити у зв’язку з фінансовою скрутою. Залишилася лише я — директор.

Запитання з редакційної пошти

Практика проведення інвентаризації плекалася десятиліттями й ґрунтується не тільки на профільному Положенні №  879 та його попередниках, а й на роз’ясненнях Мінфіну. У доволі-таки давньому листі від 27.05.14 р. №  31-08410-07-29/12918 методологи бухобліку пропонували два шляхи вирішення обговорюваної ситуації.

Перший із них полягає в тому, що коли в штаті підприємства лише один працівник — керівник, то для проведення інвентаризації він наказом затверджує склад інвентаризаційної комісії з однієї особи. Такий підхід цілком логічно випливає з ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік, за якою підприємство на свій розсуд обирає форму організації бухгалтерського обліку. Один із варіантів — самостійне ведення бухобліку та складання звітності, яке здійснює безпосередньо власник або керівник підприємства.

Натомість, якщо керівник самотужки веде бухоблік, він має самостійно очолити інвентаризаційну комісію, в якій він водночас буде і головою, і її членом. Як-то кажуть, і швець, і жнець, і на дуду грець.

Однак такий стан справ дещо суперечить п. 2.4 р. ІІ Положення №  879. Цей пункт забороняє вводити до складу робочої інвентаризаційної комісії працівників для перевірки активів, що знаходяться на їхньому відповідальному зберіганні. А якщо на підприємстві працює тільки директор, то саме він і матеріально відповідальний за всі активи.

Інакше кажучи, якщо директор підприємства одноосібно проводить інвентаризацію, це виявиться мимовільним порушенням наведеної норми. Зауважимо: на момент, коли з’явилося згадане вище роз’яснення Мінфіну, такого застереження в Положенні №  879 (а точніше в його попереднику) не було.

Попри це, ще тоді головне фінансове відомство запропонувало суб’єктам господарювання інший варіант організації інвентаризації. Мінфін рекомендує найняти за цивільно-правовим договором спеціалістів та ввести їх до складу інвентаризаційної комісії. Це можуть бути певні фахівці або фірма.

Вочевидь цей варіант оптимальний, оскільки не зумовлює порушення п. 2.4 Положен­ня №  879. Тож за наявності такої можливості для проведення інвентаризації в аналізованій ситуації варто залучити сторонніх осіб. Однак це потребує додаткових витрат, а в умовах війни чимало підприємств перебуває не в найкращому фінансовому становищі, тож і не можуть собі такого дозволити.

За наведених умов, вважаємо, проведення інвентаризації самим лише директором стане некритичним порушенням, яке не повинно спричинити негативних наслідків. Припускаємо, власник та податківці навряд чи матимуть якісь претензії до такої “самодіяльності”. Головне, активи та зобов’язання проінвентаризовано, а результати відображено в бухобліку.

Наталія ВОЛОШИНА,
 консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”

#інвентаризація, #ВоєннийСтан