Що чекає на боржників за комуналку: розвінчуємо міфи

(Інтерв’ю з народним депутатом, членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Михайлом Лабою щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг, передбаченого законо­проєктом від 09.06.2020 р. № 3613.)

Михайло Лаба, народний депутат, член Комітету
Верховної Ради України з питань бюджету

У житлово-комунальному господарстві накопичено багато проблем, що ставлять під загрозу можливість його сталого функціонування. Одним із чинників є заборгованість споживачів за отримані житлово-комунальні послуги (далі — ЖКП). Наскільки значима проблема несплати?

М. Л.: Проблема з боргами є досить давньою і значущою. Так, за даними Державної служби статистики України, заборгованість населення за спожиті ЖКП станом на 01.06.2020 р. становила 59,9 млрд грн. Деякі споживачі систематично не платять за спожиті послуги. І в багатьох випадках це далеко небідні люди.

Для захисту малозабезпечених верств населення в Україні наразі діє широкомасштабна програма житлових субсидій. Зараз третина всіх домогосподарств в Україні користуються пільгами чи субсидіями на оплату ЖКП. Середній розмір обов’язкового платежу субсидіантів — 9,9% від їхнього доходу. Як правило, такі споживачі сплачують своєчасно та не мають боргів за ЖКП. Адже надання субсидії припиняється за наявності простроченої понад 3 місяці заборгованості з оплати ЖКП, загальна сума якої перевищує 340 грн.

Тоді виникає логічне питання: а в чому причина цих мільярдних боргів?

У більшості випадків це:

— безвідповідальність споживачів та нехтування ними вимог законів України;

— недосконалі механізми стягнення боргів у судовому порядку.

Також є чимало політичних маніпуляцій навколо цього питання, зокрема, щодо списання боргів за ЖКП. 

Водночас усі ми повинні усвідомлювати: за наявності значного обсягу заборгованості за спожиті ЖКП порушуються права тих споживачів, які сплачували ці послуги вчасно та в повному обсязі. Бо через недобросовісних споживачів вони не можуть розраховувати на якісні послуги та безперебійне їх надання.

Наявність заборгованості створює нерівні умови для учасників ринку ЖКП і підвищує соціальну напругу в суспільстві, зокрема, між населенням — споживачами ЖКП, які добропорядно та своєчасно оплачують такі послуги, й тими, хто нехтують своїм обов’язком оплачувати ЖКП. Такі умови призводять до дестабілізації роботи підприємств галузі.

Розкажіть, будь ласка, який механізм погашення заборгованості населенням закладено в законопроєкті № 3613?

М. Л.: Перше — це механізми досудового врегулювання.

Цим законопроєктом передбачено обов’язкову реструктуризацію заборгованості з оплати ЖКП. Договір реструктуризації терміном до 60 місяців (тобто до 5 років) має укладати боржник, якщо сума його боргу перевищуватиме розмір, визначений Кабміном окремо для кожної ЖКП.

Загальна сума, яку споживачі вносять на оплату поточних платежів та платежів із погашення реструктуризованої заборгованості за ЖКП,
не повинна перевищувати 25% доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій, для працюючих громадян, і 20% — для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.

Якщо доходів споживачів, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості, не вистачить на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору подовжують до повного її погашення.

На споживачів, які уклали договір про реструктуризацію заборгованості, поширюється чинний порядок нарахування субсидій на оплату ЖКП для оплати поточних платежів. Окрім того, пропонується місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забезпечити роботу постійно діючих комісій із реструктуризації заборгованості з оплати ЖКП, до яких у разі незгоди із сумою боргу звертається споживач, де розбиратимуться з боргом.

Друге — це врегулювання шляхом стягнення заборгованості через суд.

Якщо протягом одного місяця з моменту, коли сума боргу споживача перевищить встановлену КМУ суму, договір реструктуризації не укладуть, заборгованість, що утворилася станом на 01.10.2020 р., стягуватимуть за рішенням суду.

Відповідно, механізми стягнення заборгованості за ЖКП будуть визначати за рішенням суду згідно із Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.16 р. № 1404-VIII.

Чи правда, що тим, хто не платив за комуналку, пробачать борги?

М. Л.: Списуючи борги, ми маємо чітко розуміти, за чий рахунок цей банкет. Відповідь однозначна: за рахунок усього населення України — платників податків. Адже виконавці послуг справедливо вимагатимуть компенсацій із Держбюджету за неотримані доходи від надання послуг споживачам.

Списання боргу споживачів з оплати ЖКП зробить ці послуги фактично безкоштовними, оскільки добропорядні споживачі відмовляться їх оплачувати, маючи надію, що борг їм також спишуть у майбутньому.

А як бути з тими споживачами, які сплачували вчасно та в повному обсязі? Не виключаю, що з їхнього боку будуть позови до суду щодо повернення раніше сплачених ними платежів. Тому в цьому питанні необхідно на перше місце ставити справедливість.

Крім того, чи може держава дозволити собі списати мільярдні суми заборгованості та відшкодувати ці кошти з бюджету? Думаю, ні. Ніякого списання!

Для реструктуризації заборгованості з оплати ЖКП споживачі укладають договори з надавачами послуг. Чи є типові договори для укладання? І що буде з тими споживачами, які вчасно не укладуть договори?

М.Л.: Так, є. Типовий договір передбачений постановою КМУ “Про затвердження Порядку погашення реструктуризованої заборгованості та внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги” від 27.06.03 р. № 97. Після прийняття проєкту Закону № 3613 її мають переглянути та привести у відповідність з вимогами чинного законодавства. З тих, хто не укладе договір, борги стягуватимуть через суд.

Чи дозволяє закон виконавцям комунальних послуг припиняти їх надання споживачам, які відмовляться укладати договори?

М. Л.: Чинна редакція Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 09.11.17 р. № 2189-VIII дозволяє це робити. За вимогами цього Закону виконавець комунальної послуги має право обмежити (припинити) надання відповідної комунальної послуги її споживачу в разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів із дня отримання споживачем попередження від виконавця. Таке попередження надсилають споживачу не раніше наступного робочого дня після спливу граничного строку оплати комунальної послуги, визначеного законодавством та/або договором про надання відповідної комунальної послуги.

Розкажіть, будь ласка, які санкції застосовуватимуть до недобросовісних (злісних) боржників? Чи передбачено, наприклад, обмеження права виїзду за межі країни, управління транспортними засобами, чи забиратимуть 50% заробітної плати тощо?

М. Л.: Дійсно, законопроєктом передбачено штрафи та інші обмеження, які можуть застосовуватися до боржника за рішенням суду. Так, за рішенням суду може бути утримано 50% із заробітної плати. Крім того, за наявності заборгованості з оплати ЖКП державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за межі України — до погашення заборгованості з оплати ЖКП у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві керування транспортними засобами — до погашення заборгованості з оплати ЖКП у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та вихолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії,  — до погашення заборгованості з оплати ЖКП у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника в праві полювання — до погашення заборгованості з оплати ЖКП у повному обсязі.

Водночас тимчасове обмеження боржника в праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано:

1) якщо встановлення такого обмеження по­збавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;

2) використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II груп, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;

3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби в бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;

4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості з оплати ЖКП у порядку, встановленому законом.

Однак усього цього можна уникнути шляхом досудового врегулювання питання заборгованості, зокрема, уклавши договір реструктуризації.

Поясніть, будь ласка, у чому переваги підписання договору про реструктуризацію.

М. Л.: Договір реструктуризації повністю захищає споживача. Як я вже казав, такий договір можуть укладати терміном до 60 місяців (тобто на 5 років).

Що таке 5 років? Якщо в споживача борг у сумі 1000 грн, він, уклавши договір реструктуризації на 5 років, сплачує лише 17 грн на місяць. Що таке 17 грн — це 2 поїздки в метро або 1 пляшка води. При цьому сьогодні, коли такої законодавчої норми немає, монополіст управі диктувати свої правила гри.

На споживачів, які уклали договір про реструктуризацію заборгованості, поширюється чинний порядок нарахування субсидій на оплату ЖКП для оплати поточних платежів.

Михайле Михайловичу, кілька побажань читачам газети.

М. Л.: Найкращий спосіб позбутися боргу — не створювати його. А якщо вже так сталося і ви заборгували, не чекайте, коли борги досягнуть значних сум, обговорюйте варіанти їх погашення. Здоров’я і благополуччя вам!