Інтернет­торгівля — 2021: із РРО чи без?

Бухгалтерські форуми продовжують вирувати від запеклих суперечок і дискусій щодо розрахунків за товари (послуги) у мережі Інтернет. Причиною першої хвилі хайпу стало некоректно сформульоване повідомлення ДПС1 про незастосування РРО/ПРРО під час замовлення в Інтернеті й оплати там само послуг, яке ми оперативно проаналізували2. Не минуло й тижня — нова хвиля ще не відринула досі! Її спровокувала поява листа НБУ від 30.12.2020 р. № 57­0009/80572 (далі — лист № 80572). З’ясуємо, що до чого.

РРО в інтернет­торгівлі: думка податківців

За останні кілька років у всіх індивідуальних консультаціях3 стосовно розрахунків в інтернет-торгівлі податківці затято повторювали: під час оплати споживачами товарів шляхом переказу коштів через Приват24, Ощад24/7, Монобанк, Liqpay, Portmone тощо застосування РРО обов’язкове. Звідси ви­сновується: різниці між мобільним застосунком та електронним гаманцем вони не відчувають. Можливо, у 2021 році після появи листа № 80572 їхня думка зміниться? Поживемо — побачимо.

Розрахунки в Інтернеті: погляд НБУ

Долучення НБУ до дискусії про інтернет-розрахунки — на користь нашим читачам. У листі № 80572 НБУ розтлумачив:

• Приват24, Ощад24/7 — системи дистанційного обслуговування, а Liqpay, Монобанк — сервіси банків, котрі надаються клієнтам для здійснення оплати за товари (послуги);
• здійснення розрахунків за товари (послуги) із використанням Приват24, Ощад24/7,  Монобанк, Liqpay за своєю суттю — переказ коштів із рахунку платника на рахунок одержувача (суб’єкта господарювання);
• оплата за товари (послуги) через Приват24, Ощад24/7, Монобанк, Liqpay шляхом переказу коштів із рахунку за розпорядженням клієнта — це банківська операція.

Нетерплячі читачі можуть зрадіти: якщо мовиться просто про перекидання грошей із рахунку на рахунок, то який тут може бути РРО/ПРРО? Одначе не поспішатимемо — умови застосування РРО/ПРРО Нацбанк не встановлює, у листі № 80572 він лишень надає характеристику безготівкових розрахунків, здійснюваних у мережі Інтернет. Поза тим, усе, що стосується РРО/ПРРО, — прерогатива Закону про РРО та його норми поширюються, зосібна, на низку безготівкових розрахунків, у тому числі в інтернет-торгівлі.

Судячи із численних звернень до редакції, у наших читачів є бажання всебічно розібратися в темі, тому розглянемо усі види розрахунків, які використовуються в інтернет-торгівлі, з погляду застосування/незастосування РРО/ПРРО.

Тетяна СУШАЛЬСЬКА,
консультант газети “Все про бухгалтерський облік”

P. S. Усе вищеописане повною мірою наразі стосується інтернет-торгівлі, здійснюваної юр­особами та фізособами-підприємцями на загальній системі. А з 01.01.22 р. до лав інтересантів потраплять і всі фізособи-єдинники, що обрали цей вид діяльності. Між тим, до зазначеної дати вони мають зважати на п. 61 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ, за яким фізособи — платники єдиного податку другої—четвертої груп можуть не застосовувати РРО/ПРРО, якщо обсяг їхнього доходу в 2021 році не перевищить 1320000 грн. У разі перевищення єдинник зобов’язаний почати застосовувати РРО/ПРРО з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням перевищення.

Список використаних нормативно-правових актів:

1. ПКУ — Податковий кодекс України.

2. Закон про РРО — Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

3. Закон про платіжні системи — Закон України № 2346-ІІІ “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.01 р.

4. Закон про електронну комерцію — Закон України “Про електронну комерцію” від 03.09.15 р. № 675-VIII.

5. Закон про захист прав споживачів — Закон України “Про захист прав споживачів” від 12.05.91 р. № 1023-XII.

6. Положення № 148 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148.