Що таке відходи та які вони бувають

У кожної родини щокілька днів набирається добрячий пакет зі сміттям. А що тоді казати про підприємство! Навіть маленьке за кількістю “населення” перевершить багатодітну родину. Тож, і сміття на фірмі збирається значно більше. А якщо ще й виробничі процеси генерують зайві рештки… Отже, на початку спецвипуску ми з вами передусім повинні з’ясувати, що таке відходи та якими вони бувають, а вже потім розкладемо по контейнерах усі обліково­податкові питання.

Що таке відходи

Простими словами відходи — це будь-який непотріб: речі, матеріали, речовини тощо, які не принесуть підприємству користі. Не вірите? Тоді дізнайтеся, що називає відходами ст. 1 Закону про відходи:

Відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Зазвичай до відходів відносять:

• залишки сировини, матеріалів, напів­фабрикатів тощо, які утворені в процесі виробництва продукції або виконання робіт і втратили цілком або частково вихідні споживчі властивості (відходи виробництва);
• розкривні й супутні гірничі породи, що видобуваються в процесі розроблення родовищ корисних копалин;
• залишкові продукти збагачення та інших видів первинної обробки сировини (шлам, пил, відсіви тощо);
• новоутворені речовини та їх суміші, утворені в термічних, хімічних та інших процесах і які не є метою даного виробництва (шлак, зола, кубові залишки, інші тверді та пастоподібні утворення, а також рідини та аерозолі);
• залишкові продукти сільгоспвиробництва (у т.ч. тваринництва), лісівництва й лісо­заготівель;
• бракована, некондиційна продукція всіх видів економічної діяльності або продукція, що забруднена небезпечними речовинами й не придатна до використання;
• неідентифікована продукція, застосування (експлуатація) або вживання якої може спричинити непередбачені наслідки, у т.ч. мінеральні добрива, отрутохімікати, інші речовини;
• зіпсовані (пошкоджені) і неремонтоздатні чи відпрацьовані, фізично або морально зношені вироби та матеріали, які втратили свої споживчі властивості (відходи споживання);
• залишки продуктів харчування, побутових речей, пакувальних матеріалів тощо (побутові відходи);
• осади очисних промислових споруд, споруд комунальних та інших служб;
• залишки від медичного та ветеринарного обслуговування, медико-біологічної та хіміко-фармацевтичної промисловості, аптечної справи;
• залишкові продукти всіх інших видів діяльності підприємств, установ, організацій і населення;
• матеріальні об’єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені чинними нормами, за умови, що використання цих об’єктів та субстанцій не передбачається (радіоактивні відходи).

Головна ознака відходів — це 1) втрата річчю споживчої якості і 2) необхідність позбутися такої речі шляхом утилізації чи видалення. Тобто мало отримати щось, що непридатне до планового використання, але якщо це можна якось використати на користь підприємства, скажімо продати чи використати у виробництві, то така річ уже не є відходами. Наприклад, у швейному виробництві утворюються ганчірки та шматянки. Лінивому директору доведеться розкошелитися на їх утилізацію, а кмітливий — продасть їх як лахміття для СТО.

Семен ФЕЛІНСЬКИЙ,
незалежний консультант, м. Київ