Платниками податку офіційно названо єдинників, фізосіб-загальносистемників та самозайнятих осіб
(пп. 1 п. 84 р. І Закону № 466, зміни до п. 133.1 ПКУ)
Платниками податку в разі виплати нерезиденту доходів (прибутків) українського походження офіційно оголошено юросіб — платників єдиного податку. Цією відповідальною місією вже на законодавчому рівні ощасливлено не лише їх, а й фізосіб — єдинників 1—3 груп. Заразом із ними до когорти платників податку, в разі виплати доходів (прибутків) нерезиденту, потрапили фізособи-підприємці на загальній системі й фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність. Орієнтує нас на це чинна з 23.05.2020 р. осучаснена редакція п. 133.1 ПКУ, яку й доповнили новими нормами.
Однак воліємо уточнити: щодо юросіб — єдинників 4 групи зроблено певні винятки, які стосуються вимоги нараховувати та утримувати “нерезидентський” податок. Подібні звільнення торкаються й доходів (прибутків), пов’язаних із певними виплатами у контрольованих операціях нерезидентам, згаданим у пп. “а”, “в”, “г” пп. 39.2.1.1 ПКУ. Мовиться про доходи, які завдяки відкоригованому Законом № 466 пп. 14.4.49 ПКУ з метою оподаткування прирівняно до дивідендів. Зокрема, про суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права) на користь “особливих” нерезидентів. Змінений пп. 14.4.49 ПКУ на повну запрацює з 01.01.2021 р. А до того моменту платники єдиного податку 4 групи сплачуватимуть так званий податок на репатріацію з усіх доходів нерезидента з джерелом їх походження з України, якщо іншого не передбачено міжнародними договорами.
Іноземні компанії з місцем ефективного управління на території України отримали статус платника податку. Це випливає з нового пп. 133.1.5 ПКУ, який визнає локацію ефективного управління за дотримання певних умов діяльності іноземних компаній. Скажімо, якщо “заморська” компанія проводить збори виконавчого органу в Україні регулярніше, ніж у будь-якій іншій країні або її посадовці ухвалюють управлінські рішення і здійснюють іншу поточну (операційну) діяльність з України. Щодо іноземної компанії з можливим місцем ефективного управління в іншій державі може визначатися місце управління в Україні. Та за умови, що тут керують банківськими рахунками іноземної компанії або ведуть її бухгалтерський чи управлінський облік, або управляють її персоналом. За приписами нового пп. 135.1.5 ПКУ, що набуде чинності з 01.01.2021 р., іноземна компанія може стати податковим резидентом України. Наприклад, у разі подання заяви з 01.01.2021 р. до 31.12.2021 р. першим податковим (звітним) періодом для неї буде 2022 рік.
Для відмови іноземної компанії від статусу податкового резидента України вона теж мусить подати відповідну заяву. Зауважте, законодавці таку відмову прирівняли до ліквідації юридичної особи. Загалом порядок взяття на облік та зняття з нього іноземної компанії, а також проведення податкової перевірки у зв’язку з її відмовою від податкового резидентства має розробити Мінфін. Що важливо, “заморську” компанію зі статусом платника податку — резидента не вважають контрольованою іноземною компанією (далі — КІК).
Ще Закон № 466 подбав про те, що юрособи-єдинники стають платниками податку за отримання скоригованого прибутку КІК. Твердження щодо цього знаходимо в новому абзаці пп. 133.1.1 ПКУ. А ось про те, як оподатковуватимуть безпосередньо КІК з 01.01.2021 р., ми розлого оповімо в наступних номерах.