Амортизація ОЗ за період їх поліпшення/консервації під забороною
(пп. 2 п. 88 р. I Закону № 466, зміни до пп. 138.3.1 ПКУ)
Як відомо, уже досить довгий час держоргани культивують у маси позицію про те, що в податковому обліку амортизацію ОЗ, які перебувають на модернізації, реконструкції, добудові, дообладнанні та консервації, не можна нараховувати (листи ДФСУ від 02.06.15 р. № 11385/6/99-99-19-02-02-15, від 05.11.15 р. № 23598/6/99-99-19-02-02-15, Мінфіну України від 22.04.19 р. № 11210-09-63/11170 та ІПК ДФСУ від 26.04.19 р. № 1887/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). І якщо підприємства, які звітують за нацстандартами, із цим підходом так сяк могли змиритися (прецінь у п. 23 П(С)БО 7 “Основні засоби” є подібне правило про призупинення амортизації), то для компаній, які ведуть облік за міжнародними стандартами, він зовсім був не прийнятний. Розлогіше про це ми оповідали в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 49 за 2019 рік на стор. 8.
Вочевидь, щоб підсилити таку позицію контролерів, відповідне правило законодавці протягнули до ПКУ. Так, новий абз. 3 пп. 138.3.1 ПКУ наразі недвозначно мовить: податкову амортизацію за період невикористання (експлуатації) ОЗ у госпдіяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією не нараховують.
Таким робом, відтепер, либонь, будь-які шанси (як у П(С)БОшників, так і МСФЗшників) відстояти право на податкову амортизацію за період незастосування ОЗ під час “модерно-консерваційних” заходів рівні майже нулю1.
1 Попутно завважимо: обов’язок нарахування бухамортизації за такий період, принаймні для підприємств, які ведуть облік за МСФЗ, ніхто не скасовував (§ 55 МСБО 16 “Основні засоби”).