Податкова знижка: уточнено вимоги до підтвердних документів
(п. 95 р. І Закону № 466, зміни до п. 166.2 ПКУ)
Хто вже намагався отримати податкову знижку, чудово знає: контролерам слід було залишати копії документів, що підтверджують понесені витрати. І це, попри те, що ПКУ подібного не обумовлював! Звісно, на сторінках нашої газети ми попереджали читачів, що податківці наполягають на поданні копій підтвердних документів. Аж тепер неписана вимога стає законною: це закріпили в пп. 166.2.2 ПКУ.
Стосовно оригіналів документів настанова лишається незмінною: до контролюючого органу їх надсилати не потрібно, але слід зберігати протягом строку давності (відповідно до п. 102.1 ПКУ — протягом 1095 днів після граничного строку подання декларації).
А ще до пп. 166.2.2 ПКУ додали норму, що стосується підтвердних документів в е-формі: потрібно фіксувати реквізити електронного розрахункового документа в податковій декларації. Щоправда, наразі не відомо, де саме наводити цю інформацію — чекатимемо на пояснення податківців або, можливо, з’явиться оновлений бланк декларації.
Окрім того, стосовно документів на податкову знижку уточнили: у копії договору має бути відображено строк оплати за товари/роботи/послуги (оновлений пп. 162.2.1 ПКУ). Досі йшлося про зазначення строку їх продажу/виконання/надання. А також додалася ще одна правка: розрахункові/платіжні документи повинні ідентифікувати продавця товарів, робіт, послуг та особу, яка звертається за податковою знижкою (їхнього покупця (отримувача)). До слова, і раніше було потрібно, аби в платіжках значилася саме та особа, яка подає декларацію для отримання податкової знижки. Адже про який би тип витрат не йшлося, діє принцип: хто оплачував — той і користується знижкою.
Нагадаємо: подати декларацію з метою отримання податкової знижки за підсумками 2019 р. можна до 31 грудня 2020 р. включно. Детально про реалізацію права на податкову знижку — у матеріалах спецвипуску газети “Все про бухгалтерський облік” № 7
за 2020 р., стор. 35—47.