Як примусити контролерів виконати рішення суду про реєстрацію податкової накладної

Як діяти, коли отримали постанову апеляційного суду, якою ДПС зобов’язують зареєструвати податкову накладну, а касаційну скаргу контролюючий орган ще не подав? Із таким платники ПДВ стикаються нерідко. Наша консультація допоможе їм зорієнтуватися в ситуації.

Подання касаційної скарги податківцями

Передусім нагадаємо: постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття (ч. 1 ст. 325 КАС).

У контролерів дійсно є право подати касаційну скаргу. Проте, для того щоб “пройти” касаційну інстанцію, у реаліях сьогодення доведеться чекати в середньому 1,5—2 роки. Тож, у разі отримання “позитивної” постанови суду апеляційної інстанції необхідно переходити до наступної стадії судового процесу, тобто до стадій  виконання судового рішення, різні варіанти яких нижче.

“Добровільне” виконання рішення суду контролерами

Після отримання постанови суду апеляційної інстанції контролюючий орган наче і мав би його виконати, адже, за ст. 372 КАС, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання. Проте на практиці стикатися з таким добровільним та швидким виконанням, на жаль, не доводиться. І підстав для цього вистачає. З-поміж таких, зосібна, постійні зміни в структурі податкової, наявність встановленої, не дуже й простої, процедури виконання таких рішень, людський фактор, а також величезна кількість попередніх невиконаних судових рішень, що не дозволяє чиновникам робити все вчасно.

Що стосується процедури самого виконання, то на ній слід зупинитися, адже виконати рішення суду про зобов’язання зареєструвати ПН у ЄРПН можна зовсім не за 2 хвилини. Так, відповідно до п. 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування (далі — ПН/РК), реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПСУ відповідного рішення).

На практиці словосполучення “у день набрання рішенням суду законної сили” означатиме те, що відповідну ПН зареєструють днем набрання рішенням суду законної сили, а не в день надходження відповідного судового рішення.

Поза тим, п. 20 Порядку № 1246 передбачено, що в разі надходження до контролюючого органу рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН/РК, яке набрало законної сили, такі ПН/РК реєструють після проведення перевірок, визначених п. 12 Порядку № 1246, або їх реєстрація скасовується. Тобто рішення суду наче і є, проте податківці знову здійснять перевірку такої ПН за критеріями:

1) відповідності ПН/РК затвердженому формату (стандарту);

2) чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН/РК;

3) реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН/РК, платником податку на момент складення та реєстрації ПН/РК;

4) дотримання вимог, установлених п.п. 192.1 та 201.10 ПКУ;

5) наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ПКУ;

6) наявності суми ПДВ відповідно до п.п. 200¹.3 і 200¹.9 ПКУ;

7) наявності в Реєстрі відомостей, що містяться в податковій накладній, яка коригується;

8) факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в ПН/РК із такими самими реквізитами;

9) дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документо­обіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Із переліку критеріїв рекомендуємо особливу увагу зокремити на п. 7, себто на наявність суми ПДВ і завчасно, до виконання рішення суду, потурбуватися про достатній реєстраційний ліміт.

Заразом, як свідчить практика, контролюючий орган добровільно виконувати такі рішення не квапиться й підприємству доводиться повторно боротися з контролерами для примусового виконання судового рішення. Бо хоч судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, і підлягає виконанню на всій території України, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність (ст. 370 КАС), доводиться знову занурюватися в бюрократичну рутину примусового виконання рішення суду.

Стадія примусового виконання

Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 373 КАС виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Тобто підприємству необхідно звернутися до суду першої інстанції із заявою, до якої додати завірені копії рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції. У ній попросити видати відповідні виконавчі листи (зразок заяви — у додатку до цього номера на сайті
dodatok.vobu.ua).

Чому листи? А тому, що платники податків часто­густо забувають про те, що в разі перемоги у судовому процесі із відповідача стягують ще й судові витрати, до яких входить і судовий збір.

Враховуючи ситуацію, яка склалася через запровадження карантину, радимо діяти так. Для прикладу відштовхуватимемося від того, що судом першої інстанції був Окружний адміністративний суд Києва. Алгоритм дій такий.

Крок 1 Подаємо заяву про видачу виконавчих листів шляхом направлення цінного поштового відправлення з описом вкладення.

Крок 2 Стежимо за трекінгом цього поштового відправлення на сайті Укрпошти за посиланням: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.

Крок 3 Наступного дня після отримання судом вашої заяви починаємо телефонувати помічнику судді та запитувати, коли можна приїхати та забрати ці виконавчі листи.

 Номери телефонів помічників суддів є на сайті https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/pro_sud/judge/. Вам необхідно зателефонувати за номером +38 (044) 591­55­64, після чого ввести внутрішній номер відповідного судді. Суддя той самий, що розглядав справу в першій інстанції.

Пам’ятайте: забрати ці листи безпосередньо із суду зможе лишень уповноважена на те особа, тому кур’єру необхідно мати при собі довіреність та документи, що підтверджують особу. Звісно, можна попросити надіслати ці виконавчі листи поштою, проте спосіб особистого отримання є набагато ефективнішим та швидким.

Крок 4: Після отримання виконавчих листів їх необхідно скерувати до відповідних органів для виконання:

• виконавчий лист по судовому збору — разом із заявою до органу Державної казначейської служби України;
• виконавчий лист по реєстрації ПН — разом із заявою про відкриття виконавчого провадження до Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту України.

Після направлення цих заяв і починається стадія примусового виконання.

Згідно із ч. 5 ст. 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У ній зазначають про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджають його про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

А за ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

По факту підприємство отримає постанову держвиконавця (з ідентифікатором доступу) про відкриття виконавчого провадження.

 Платнику податків необов’язково їздити до виконавця для ознайомлення з матеріалами. У постанові (з ідентифікатором доступу) про відкриття виконавчого провадження будуть зазначені 2 важливих реквізити:

• номер виконавчого провадження;
• ідентифікатор доступу.

Щоб дізнатися про стан виконавчого провадження, а також подивитися рішення, які приймає виконавець під час виконавчого провадження, та завантажити їх копії, платнику податків необхідно зайти за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search­debtors, ввести у відповідні віконця номер ВП та ідентифікатор доступу.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адмінсправах

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС). При цьому за наслідками розгляду такого звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може:

• установити новий строк подання звіту;
• накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення (тобто на очільника податкової), штраф від 43780 грн до 87560 грн (у 2021 р.), до того ж половину суми штрафу стягують на користь позивача, іншу половину — до Держбюджету.

Тобто для пришвидшення процесу виконання рішення варто подати до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі. Її радимо подавати разом із доказами невиконання рішень суду контролюючим органом та ігнорування ним скарг та заяв. Такими доказами можуть бути:

• постанова про відкриття виконавчого провадження;
• постанова держвиконавця про накладення штрафу на боржника у зв’язку з невиконанням судового рішення;
• акти про порушення, складені держвиконавцем, і його звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;

• інші матеріали виконавчого провадження;
• копії надісланих скарг до ДПС про невиконання рішення суду.

Частину мотивування такої заяви можна сформулювати так: Європейський Суд із прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями в загальному провадженні (рішення в справі “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду й провадження повинно розглядатися загалом (рішення в справі “Сіка проти Словаччини” (Sika v. Slovaki) (п.п. 24—27)
№ 2132/02 від 13.06.2006 р., пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України” № 11944/05 від 12.05.2011 р.).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини в справах “Бурдов проти Росії” від 07.05.2002 р., “Ромашов проти України” від 27.07.2004 р., “Шаренок проти України” від 22.02.2004 р. зазначається: право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне зобов’язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній зі сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід’ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення в справі “Сокур проти України” (Sokur v. Ukraine) № 29439/02 від 26.04.2005 р., та в справі “Крищук проти України” (Kryshchuk v. Ukraine) № 1811/06 від 19.02.2009 р.).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль — це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а в перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Суб’єктами, на яких поширюється обов’язковість судових рішень, є всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи й громадяни.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили,є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або, за принципом взаємності, — за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Із наведеного слідує: рішення суду, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи. Це забезпечується в першу чергу через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Судовий контроль у формі зобов’язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.

У подальшому в разі неподання звіту або його незадовільного стану можна ініціювати вже накладення судом штрафу. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалу суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляють для виконання до державної виконавчої служби, а з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі 3% річних з урахуванням індексу інфляції.

Не лініться скаржитися

І наприостанок радимо не забувати й про написання звичайних скарг. Це варто робити щотижня через електронний кабінет платника податків. Опріч того, слід раз чи двічі на тиждень послуговуватися і сервісом “Пульс” ДПС. Для цього можна або звертатися за номером телефону контакт-центру ДПС: 0800-501-007, або писати на електронну пошту: idd@tax.gov.ua
(https://tax.gov.ua/others/puls-). Пам’ятка користувача сервісу “Пульс” – у додатку до цього номера на сайті dodatok.vobu.ua.

Успіхів вам, і хай ваші ПН/РК не блокують!!!

Владислав ГОЛОВАТЮК, юрист, м. Київ

Список використаних нормативно-правових актів:

1. КАС — Кодекс адміністративного судочинства України.

2. ПКУ — Податковий кодекс України.

3. Закон № 1404 — Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.16 р. № 1404-VIII.

4. Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.