1

Дайджест ІПК

|

Відповідно до п. 52.2 Податкового кодексу України індивідуальні податкові консультації можуть використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Але, знаючи позицію контролерів щодо тих чи інших питань, вам, дорогі читачі, буде легше уникнути непорозумінь при перевірках. А інколи аргументи із “чужої” ІПК допоможуть побудувати захист у суді.

Алкоголь на корпоратив: нюанси обліку

Ситуація: Підприємство є платником ПДВ та податку на прибуток на загальних підставах. Один із видів діяльності — “Організування конгресів і торгівельних виставок” (КВЕД 82.30). Підприємство організовує корпоративи, івенти і заходи для клієнтів та співробітників, для чого закуповує необхідні матеріали, продукти і алкоголь здебільшого через підзвіт працівників. Водночас алкоголь не продається та не дарується учасникам заходу, а тільки використовується (розливається) на фуршетах.

Тож, постали запитання:

  • чи потрібно мати ліцензію на торгівлю алкоголем для організації такої діяльності (тобто для проведення корпоративу, інвенту або заходу);
  • які податкові наслідки придбання і використання алкоголю в господарській (заходи для клієнтів) та негосподарській (корпоративи для співробітників) діяльності;
  • якщо алкоголь купує співробітник згідно з наказом на проведення заходу через підзвіт, чи  вважатиметься це його додатковим благом?

Що каже ДПС: суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, зобов’язані мати відповідну ліцензію, а для суб’єктів, які надають агентські послуги, її наявність не обов’язкова. Крім цього, продавці (реалізатори) мають забезпечити дотримання вимог ч. 3 ст. 15 Закону № 481 щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Отже, витрати на придбання алкогольних напоїв із метою обслуговування представницького заходу, відповідно до п. 2 наказу № 1026, є представницькими. Щодо обкладення таких витрат ПДФО зазначимо: не включають до загальномісячного (річного) оподаткованого доходу платника (уповноваженої особи) кошти (готівкові, безготівкові, використання корпоративних платіжних карток), отримані від роботодавця платником податку під звіт на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з метою реклами (пп. 170.9.1 ПКУ). Водночас обов’язкова умова для необкладення ПДФО — рекламна спрямованість витрат за рахунок таких коштів та їх документальне підтвердження.

Тому за умови належного документального оформлення заходу та підтвердження його рекламної спрямованості витрати на придбання алкоголю включають до складу представницьких, проте вони не входять до бази обкладення ПДФО.

ІПК ДПСУ від 05.02.21 р. № 416/ІПК/99­00­09­03­02­06

Чи дозволено торгувати тютюновими виробами дистанційно

Ситуація: Підприємство планує торгувати тютюновими виробами. Мета проєкту — створення роздрібної мережі магазинів тютюнової продукції з можливістю реалізації товару за принципами дистанційної торгівлі. Створюється вона за рахунок таких складових:

  • магазин, фізичний суб’єкт госпдіяльності, який має дозволи і ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами;
  • телефонний додаток, у якому користувач може придбати товар, не заходячи фізично в магазин;
  • електронний РРО, який автоматично створює чек покупок і припасовує кожен чек до ID користувача, який створив замовлення;
  • пункти видачі замовлень або програмно­технічний комплекс самообслуговування (у цих точках придбати тютюн неможливо, а можна лише забрати своє замовлення).

Тож, виникли запитання:

  • чи може суб’єкт господарювання продавати товар (тютюнові вироби) дистанційно через телефонний додаток з урахуванням обов’язкового підтвердження особи через BankID;
  • чи може суб’єкт господарювання видавати товар через точки (програмно­технічні комплекси самообслуговування), якщо попереднє замовлення та розрахунок за товар покупець здійснив через телефонний додаток?

Що каже ДПС: роздрібна торгівля тютюновими виробами через програмно­технічні комплекси самообслуговування шляхом попереднього дистанційного замовлення та розрахунку через телефонний додаток повинна здійснюватися відповідно до отриманих ліцензій на роздрібну торгівлю, які, зокрема, передбачають наявність відповідних місць торгівлі для реалізації цих товарів в одному торговельному приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування. Розрахункові операції при цьому обов’язково проводять через РРО/ПРРО, який зазначений у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, з видачею відповідного розрахункового документа на повну суму покупки і з позначенням форми оплати (готівка, електронним платіжним засобом, у кредит тощо).

Продаж/видача (доставка) товару здійснюється з урахуванням обмежень, установлених Законом № 481, у т.ч. продаж підакцизних товарів особам, які не досягли 18 років.

ІПК ДПСУ від 05.02.21 р. № 414/ІПК/99­00­09­03­02­06

Чи є платниками туристичного збору спортсмени

Ситуація: Підприємство, яке надає послуги з проживання в готелі та є податковим агентом із турзбору, уклало договір з держустановою “Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів “Укрспортзабезпечення” про надання послуг із тимчасового розміщення учасників міжнародного турніру, організатором якого є Міністерство молоді та спорту України. Проживання оплачує держустанова.

Чи вважаються платниками турзбору спорт­смени та інші члени команд — учасники спортивного заходу, які мешкатимуть у готелі та є резидентами та нерезидентами України?

Що каже ДПС: відповідно до пп. “б” пп. 268.2.2 ПКУ звільнення від сплати збору розповсюджується на резидентів України, які прибули у відрядження, а також які тимчасово розміщуються в місцях проживання (ночівлі), визначених пп. “б” пп. 268.5.1 ПКУ (житлових будинках, прибудовах до житлових будинків, квартирах, котеджах, кімнатах, садових і дачних будинках та інших об’єктах, що використовуються для тимчасового проживання), які належать фіз­особам на праві власності або користування за договором найму.

На нерезидентів України, що прибули у відрядження, норма пп. “б” пп. 268.2.2 ПКУ щодо звільнення від сплати збору не розповсюджується. Тому нерезиденти України, які прибули у відрядження на її територію, є платниками збору.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Документами, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно­правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника. Отже, резиденти України — учасники спортивного заходу за наявності документів, що підтверджують від­рядження, не є платниками збору.

ІПК ДПСУ від 04.02.21 р. № 405/ІПК/99­00­04­01­03­06

Як відобразити податкові різниці в разі нарахування амортизації

Ситуація: Комунальне підприємство, засноване міськрадою, яке надає послуги з управління будинками, є платником податку на прибуток із застосуванням податкових різниць, а також балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, який передано як внесок до статутного фонду виконавчим комітетом міськради. Підприємство запитує щодо виникнення різниць у податковому обліку в разі нарахування амортизації за такими об’єктами, а також, як правильно їх відобразити в декларації з податку на прибуток.

Що каже ДПС: фінрезультат до оподаткування збільшується на суму нарахованої в бухобліку амортизації основних засобів, що призначені для використання в госпдіяльності, та зменшується на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

Різниці, що виникають під час нарахування амортизації необоротних активів на підставі ст. 138 ПКУ, відображають у р. 1 додатка РІ до рядка 03 додатка РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Мінфіну України
від 20.10.15 р. № 897, зокрема:

  • у рядку 1.1.1 додатка РІ відображають суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ фіксують суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ.

ІПК ДПСУ від 04.02.21 р. № 401/ІПК/99­00­21­02­01­06

Орендар зберігає ПММ: чи потрібна ліцензія орендодавцю

Ситуація: Підприємство планує передати в оренду склад, на якому орендар має намір зберігати паливно­мастильні матеріали для власного споживання.

Виникли запитання:

  • чи необхідно в такій ситуації реєструвати склад, який передають в оренду, як акцизний;
  • чи потрібно орендодавцю отримувати ліцензію на зберігання пального, передаючи склад в оренду?

Що каже ДПС: якщо підприємство не планує/не здійснює виробництво, оброблення (перероб­лення), змішування, розлив, навантаження­розвантаження, зберігання та реалізацію пального на зазначеному вище складі, то в нього немає обов’язку щодо реєстрації акцизного складу.

Крім того, якщо підприємство у своїй госп­діяльності не зберігає пального на складі, який планує здавати в оренду, та не має місця для зберігання пального в розумінні ст. 1 Закону № 481, то йому не потрібно отримувати ліцензію на право зберігання пального за адресою зазначеного складу.

ІПК ДПСУ від 04.02.21 р. № 399/ІПК/99­00­09­03­02­06

Список використаних нормативно-правових актів:

1. ПКУ — Податковий кодекс України.

2. Закон № 481 — Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

3. Наказ № 1026 — наказ Мінфіну України “Про затвердження Норм коштів на представницькі цілі бюджетних установ та порядку їх витрачання” від 14.09.10 р. № 1026.