Постановка на облік нерезидентів та їх представництв

(Коментар до наказу Мінфіну України від 08.02.21 р. № 62)

Епопея з реєстрацією (перереєстрацією) представництв нерезидентів добігає логічного фіналу. Як ви знаєте, принципово змінилися підходи до податкового статусу нерезидента. Наприклад, саме він, а не постійне представництво має стати платником податку на прибуток. Розлогіше про логіку змін читайте у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 55 за 2020 р. на стор. 12. Ці загальні моменти наразі не повторюватимемо, але завважимо, що саме ті новації спричинили появу коментованого документа, котрий вніс зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.11 р. № 1588 (далі — Порядок № 1588).

Нагадаємо: початково Податковий кодекс України (далі — ПКУ) вимагав зареєструвати нерезидентів до кінця вересня 2020 р., а перевірки планувалися з 01.01.21 р. (п. 60 підрозділу 10 р. XX ПКУ). Потім строки подовжували, і нині ПКУ містить таку вимогу: нерезиденти (іноземні компанії, організації), котрі здійснюють госпдіяльність на території України та/або які до 23.05.2020 р. акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01.01.21 р. не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом 3 місяців подати до контролюючих органів документи для постановки їх на облік у встановленому п. 64.5 ПКУ порядку.

Тому відведений для постановки на облік нерезидентів строк минув 31.03.21 р. Водночас коментований документ, який власне регулює постановку на облік таких нерезидентів, набрав чинності лишень 19.03.21 р. Певна річ, відсутність нового порядку не була нездоланною перешкодою для постановки на облік. Деякі нерезиденти, ґрунтуючись на прямих нормах п. 64.5 ПКУ, прилаштовували для цих цілей ф. № 1-ОПП. Але до оновлення порядку зареєструвалися далеко не всі.

Ірина Золотарьова, консультант, м. Київ