1 відгук
-
Сповіщення: Увесь № 41-42-2021 р. – Газета "Все про бухгалтерський облік"
Факторинг торгової дебіторської заборгованості: облік за МСФЗ
Факторинг — спосіб одержання додаткового фінансування та мінімізації фінансових ризиків. Основні аспекти обліку факторингу торгової дебіторської заборгованості, вимоги до її розкриття відповідно до МСФЗ, а також практичні приклади обліку подано в цій публікації.
Економічна сутність факторингу та його переваги
За договором факторингу1 одна сторона — фактор — передає або зобов’язується передати кошти в розпорядження другої сторони — клієнта — за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи (ст. 1077 Цивільного кодексу України). Тобто факторинг являє собою фінансування під відступлення грошової вимоги. В операціях факторингу фактично беруть участь три сторони:
1. Фактор — банк або інша фінустанова, яка згідно із законодавством має право надавати послуги факторингу.
2. Клієнт — кредитор, постачальник товару, продавець.
3. Дебітор — покупець товару в постачальника.
Зазвичай, у договорі факторингу фігурують лише дві сторони — клієнт і фактор.
Ольга БУЛГАКОВА,
експерт із бухгалтерського обліку
та оподаткування
1 Термін “факторинг” походить від анг. “factor” — посередник.
2 На практиці клієнт зазвичай передає фактору не одну, а портфель торгової дебіторської заборгованості. Тому дебітори можуть її погасити в деякій визначеній частині, відповідно, клієнт визнання цієї частини припинить. Решту частини дебіторської заборгованості фактор поверне клієнту.