Розрахунки через інтернет-банкінг: РРО не потрібен!

ГУ ДПС у Харківській області

Індивідуальна податкова консультація

 від 22.06.2021 р. № 2504/ІПК/20-40-07-10-19

Щодо застосування РРО/ПРРО в інтернет-торгівлі

(Витяг)

<…> Згідно зі зверненням ви провадите діяльність на спрощеній системі оподаткування 2 групи з інтернет-торгівлі. За 2020 рік перевищили граничний розмір обсягу доходу — понад 1000000 грн. Оплата за товари здійснюється покупцями на роз­рахунковий рахунок підприємця за допомогою систем Приват24, Ощад24, Монобанк, Webforpay.

З урахуванням викладеного ви просите надати роз’яснення з таких запитань:

• чи необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій у разі перевищення граничного розміру доходу понад 1000000 грн та надходження коштів з оплати товарів за допомогою систем Приват24, Ощад24, Монобанк, Webforpay;
• чи можна вважати розрахунковою операцією момент формування замовлення покупця після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок?

<…> Статтею 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у разі продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

• проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
• надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включно з тими, замовлення або оплата яких здійс­нюється з використанням інтернет-мережі, у разі отримання товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі (зокрема, але не виключно, із відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійс­нення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, з використанням онлайн-банкінгу, РРО/ПРРО може не застосовуватись.

Форму та зміст розрахункового документа/електронного розрахункового документа визначено Положенням № 13.

Звертаємо увагу, що згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.19 р. № 57-0007/62082) квитанція, отримана у разі здійснення розрахунку за допомогою електронного платіжного засобу (далі — ЕПЗ), не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів із рахунку держателя ЕПЗ.

Тож розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг, на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через онлайн-систему банківських платежів.

Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ листом від 24.04.2020 р. № 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції, здійснені шляхом переказу коштів із рахунку платника на рахунок отримувача, без використання електронного платіжного засобу, не належать до розрахункових у розумінні Закону № 265.

Згідно з пунктом 296.10 статті 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ встановлено, що до 1 січня 2021 року РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої — четвертої груп (фізичними особами — підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн, окрім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Із 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої — четвертої груп (фізичними особами — підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, окрім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої — четвертої груп (фізичною особою — підприємцем) у календарному році граничного обсягу доходу, встановленого ПКУ, застосування РРО/ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО/ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Тобто обов’язок застосовувати РРО/ПРРО платником єдиного податку другої — четвертої груп виникає в разі перевищення таким платником у календарному році обсягу доходу, встановленого Кодексом, та/або здійснення визначених пунк­том 61 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ видів діяльності.

Водночас суб’єкт господарювання має провести через РРО/ПРРО розрахункову операцію на підставі виписки фінансової установи і надати (надіслати) покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, разом із замовленим товаром.

З урахуванням викладеного та ваших запитань повідомляємо таке:

1. Так, оплата товарів покупцями та використання ними електронних платіжних засобів, систем переказу коштів і т.д., у тому числі за допомогою інтернет-мережі, є розрахунковою операцією в розумінні Закону № 265, та в разі перевищення граничного обсягу доходу, встановленого ПКУ, потребує застосування РРО/ПРРО.

Водночас у разі здійснення розрахунків за товари, роботи (послуги) через:

• установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок (IBAN, онлайн-банкінг);
• — безпосереднє внесення готівки через касу банку для дальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
• платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, РРО/ПРРО може не застосовуватись.

2. Відповідно до визначення розрахункової операції, викладеного в статті 2 Закону № 265, розрахунковою операцією вважається саме приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а також видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). Тобто розрахунковою операцією у вашому випадку є момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок згідно з випискою фінансової установи.

<…>