газета “все про бухгалтерський облік”
(Коментар до пп. 12 п. 2, п. п. 56 – 66, пп. 4 п. 95 р. І Закону № 19141 — зміни до пп. 14.1.212, п. п. 124.11, 212.1, 213.1, 213.3, 214.1, 215.2, 215.3, 216.9, 216.14, 221.7, 226.10, 227.3, 230.1, підрозділу 5 р. ХХ ПКУ)
По-перше одну з найголовніших змін внесено безпосередньо у визначення терміна “реалізація підакцизних товарів (продукції)” (пп. 14.1.212 Податкового кодексу України (далі — ПКУ)). Наразі для цілей обкладення акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання (далі — СГ) роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким СГ, у т.ч. товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної СГ (у т.ч. на вимогу органу ДПСУ відповідно з пп. 20.1.9 ПКУ під час перевірки), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Увага! Ця норма не застосовується до випадків, передбачених п. 216.3 ПКУ, у якому йдеться про відсутність податкового зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару. Нагадаємо, що таке зобов’язання не виникає, якщо:
Леонід ФРАНЧУК,
незалежний експерт