1 відгук
Осінні сільгоспроботи завершено: списуємо спецодяг
Сьогодні розглянемо списання спецодягу працівників сільськогосподарського підприємства після закінчення осінніх робіт. Але ось так, ні сіло ні впало, проводити списання не можна — треба врахувати бухгалтерськодокументальну історію спецодягу. Адже кому, як не сільгоспникам знати: без посівної жнив не буде.
Спецодяг для сільгоспників: корисна теорія
Якщо наймані працівники виконують роботи в шкідливих умовах, то, відповідно до ст.ст. 163, 164 КЗпП та ст. 8 Закону про охорону праці, роботодавці зобов’язані:
- видавати їм безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі — спецодяг);
- придбавати та утримувати спецодяг своїм коштом;
- у разі передчасного зношення спецодягу не через провину працівника — замінити його за свій рахунок;
- у разі придбання працівником спецодягу за власні кошти — компенсувати йому витрати (на умовах, передбачених колективним договором).
Поліна ГРИНЕВСЬКА,
консультант газети “Все про бухгалтерський облік”
P.S. Попри те, що статтю присвячено списанню спецодягу після завершення осінніх сільгоспробіт, вона не втратить актуальності й в інших сільськогосподарських сезонах. Адже щодо обліку спецодягу можна висловитися дитячою загадкою — зимою і літом майорить одним цвітом.
1 І наказ № 353, і наказ № 145 не пройшли реєстрацію в Мін’юсті, тому не мають статусу нормативно-правового акта. Тож їх положення мають рекомендаційний, не обов’язковий до виконання характер.
2 На нашу думку, такий спецодяг, найпевніше, не буде об’єктом основних засобів через вартісний критерій. З метою податкового обліку його встановлено на рівні 20 тис. грн (пп. 14.1.138 ПКУ), і на практиці юрособи в бухобліку також застосовують саме його.
3 На практиці для цього вартість ношеного спецодягу, зазвичай, не оцінюють.
4 У цьому разі черговий спецодяг колективного використання повинен знаходитись у коморах (наказ № 145).
5 Це велика окрема тема, яку в цій статті ми не розглядаємо.
6 Типові норми № 117 досі містять посилання на ДК 003-95, який втратив чинність 01.04.06 р. відповідно до наказу Держспоживполітики України від 26.12.04 р. № 375. Наразі діє ДК 003-2010.
Список використаних нормативно-правових актів:
1. ПКУ — Податковий кодекс України.
2. КЗпП — Кодекс законів про працю України.
3. Закон про охорону праці — Закон України “Про охорону праці” від 14.10.92 р. № 2694-XII.
4. Типові норми № 117 — Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджені наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.06.98 р. № 117.
5. Положення № 879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну України від 02.09.14 р. № 879.
6. Наказ № 352 — наказ Мінстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку” від 29.12.95 р. № 352.
7. Наказ № 145 — наказ Мінстату України “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів” від 22.05.96 р. № 145.
8. Норми № 141 — Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту, затверджені наказом Мінсоцполітики України від 30.01.17 р. № 141.
9. ДК 003-2010 — Класифікатор професій ДК 003-2010, затверджений наказом Держспоживполітики України від 28.07.10 р. № 327.
10. Мінімальні вимоги № 1804 — Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджені наказом Мінсоцполітики України від 29.11.18 р. № 1804.
Актуально і корисно. Ще б бухгалтерські проводки почитати.