Детінізації — БУТИ!

Дії уряду повинні бути зрозумілими та прозорими. Про найбільш чутливі питання регулювання бізнесу, про справедливість оподаткування, що, як не парадоксально, лежить у площині її ускладнення, говоримо сьогодні з народним депутатом України, головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.

Даниле Олександровичу, Ви анонсували поетапне зниження податкового тиску на фонд оплати праці до основної ставки 15%. Чим обґрунтовано Вашу пропозицію?

Д. О.: Безумовно, зниження навантаження на фонд оплати праці є одним із ключових питань у реформуванні системи оподаткування доходів фізичних осіб. Але це не означає, що ми пере­йдемо до нової системи завтра. Водночас поступове зниження навантаження протягом 5 років, на мою думку, є реальним.

Так, на сьогодні, загальний відсоток відрахувань податків та зборів при виплаті заробітної плати становить 41,5%. Він складається з податку на доходи фізосіб — 18%, військового збору — 1,5%, єдиного внеску — 22%. Ефективна ставка — 34%.

Переконаний, задля поштовху для розвитку економіки, а також вирішення проблеми заробітних плат “у конвертах” нам необхідне зниження навантаження на фонд оплати праці. Проте просто зниження ставки, наприклад, ПДФО з 18% до 15% або скасування військового збору не дасть бажаного результату. Адже нині податок на доходи фізичних осіб є основним податком, який формує місцеві бюджети, а військовий збір є суттєвим доповненням у фінансуванні потреб обороноздатності нашої держави.

…Задля поштовху для роз­витку економіки… нам необхідне зниження навантаження на фонд оплати праці…

Зважаючи на це, наразі ми працюємо над моделлю оподаткування доходів фізичних осіб шляхом об’єднання ПДФО, ВЗ та ЄСВ. Це надасть можливість, з одного боку, знизити навантаження на фонд оплати праці, а з іншого — забезпечить стабільні надходження до бюджетів усіх рівнів. 15% — це лише одна зі ставок. Я би пропонував помірну прогресію 15-20-25%.

Що передбачає законопроєкт “Про нульове декларування”?

Д. О.: Ми очікуємо внесення законо­проєкту від президента. Концепт законопроєкту вже повністю узгоджено. Загалом нульове декларування — це спосіб розповісти державі про всі свої статки і заплатити за них податки. У цілому декларування має відбуватися під ставку 5%. Для активів, які перебувають за кордоном, передбачається підвищена ставка 9% і 18% на готівку. Процедура декларування має тривати 9 місяців і завершитись у 2021 р. При цьому зміни до податкового закону, що були запроваджені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” від 16.01.2020 р. № 466 (далі — Закон № 466) у частині провадження правил BEPS — це один зі стимулів, аби зробити таке декларування успішним.

Крім цього, законопроєктом передбачено, що декларації, які платники податків оприлюднять у рамках такого декларування, не можна буде використовувати в суді як докази за іншими справами. Але хочу наголосити: під декларування не підпадатимуть активи, що були отримані внаслідок корупції чи легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

Як фізособам потрібно буде визначати суму раніше отриманого доходу, із якого не було сплачено податок, і в якому розмірі? Чи будуть запроваджені в Україні так звані нульові податкові декларації цього року?

Д. О.: Концепція, яка була погоджена, передбачає декларування активів, що були набуті за рахунок незадекларованих доходів, а не самих доходів. Однак стосовно того, за якою вартістю вони мають декларуватись (оціночною, номінальною чи самостійно визначеною декларантом), була досить гостра та складна технічна дискусія. Власне, коли законопроєкт потрапить до парламенту, стане зрозуміло який варіант обрав президент. Однак уже погоджено, що буде певний обсяг активів, на які поширюватимуться гарантії закону, але без необхідності подання спеціальної декларації.

Бізнес-спільноту турбує питання запровадження податку на виведений капітал (ПнВК). На сьогодні існує кілька моделей, одна з яких — поширити ПнВК на всю економіку. Який підхід підтримуєте Ви і коли очікувати трансформацію податку на прибуток підприємств у податок на виведений капітал?

Д. О.: За інформацією Міністерства фінансів України при запровадженні податку на виведений капітал для всіх платників податку на прибуток втрати бюджету становитимуть 53 млрд грн, у тому числі до зального фонду державного бюджету — 43 млрд грн (таким чином, до місцевих бюджетів недонадходження — 10 млрд грн).

Отже, виникає питання: чи не вступаємо ми в конфлікт із реформою в частині децентралізації і, відповідно, з органами місцевого самоврядування?

До речі, в комітеті опрацьовувались питання щодо запровадження податку на виведений капітал. Але нині ми не можемо підтримати модель поширення ПнВК на всю економіку.

Дійсно, країна потребує інвестицій, економіка в занедбаному стані. Але чи призведе запровадження виведеного капіталу до збільшення інвестицій? Безумовно, так. Адже запровадження нами правил “прискореної амортизації” вже напряму стимулює реінвестиції у бізнес, тим паче, що ми запровадили такі правила для всіх “активних” основних засобів: машин та обладнання, транспортних засобів, передавальних пристроїв та інших основних засобів.

Тому насамперед я підтримую модель, запропоновану Міністерством фінансів щодо запровадження ПнВК для платників, у яких річний дохід не перевищує 200 млн грн. Така (обмежена) модель діє в Польщі.

До речі, на мою думку, такий вартісний показник може бути знижений і до 150 млн грн. Чому саме 150 млн грн? Тому що це поріг для контрольованих операцій із трансфертного ціноутворення. А це — елемент Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування (анти-BEPS). При запровадженні податку на виведений капітал для платників із таким доходом втрати бюджету становитимуть 8,4 млрд грн (7,5 млрд грн — державний).

Запровадження ПнВК практично можливе не раніше 1 січня 2022 року.

…Насамперед я підтримую модель… щодо запрова­дження ПнВК для плаників, у яких річний дохід не перевищує 200 млн грн…

Чи планується перенесення строків наб­рання чинності положеннями, пов’язаними з контрольованими іноземними компаніями, з 01.01.21 р. на пізніший термін?

Д. О.: Так, планується. Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики на своєму засіданні 15 жов­тня 2020 року розглянув мій проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування (реєстраційний № 4065 від 29.09.2020 р., до­опрацьований), яким передбачається відстрочення набрання чинності нормами щодо КІК на 01.01.22 р. Комітет рекомендував прийняти цей законопроєкт за основу і в цілому як закон. Тепер справа за Верховною Радою України.

Поясніть, будь ласка, нашим читачам, що зміниться після впровадження змін у сфері інституту вини платника податків — так, як це планується зараз.

Д. О.: Юридична презумпція — це припущення (з латинської “praesumptіo”), закріплене в правовій нормі, відповідно до якого певний порядок речей у правовідносинах визнається звичайним, нормальним, таким, що не потребує доведення. Тобто “презумпція вини” — це притягнення до відповідальності незалежно від того, чи є ваша вина у правопорушенні. Водночас згаданим Законом № 466 запрова­джується не “інститут вини”, а навпаки “пре­зумція невинуватості”, себто притягнення до відповідальності лише за умови доведення вини платника податків у вчиненні відповідного правопорушення. І повірте, це ускладнить життя в першу чергу податківцям, адже вимагатиме від них належного обґрунтування своєї позиції, поза межами аргументів “розбіжностей бази”.

…Передбачається відстрочення набрання чинності нормами щодо КІК на 01.01.2022 рік…

Окрім того, зауважу, що встановлення вини в межах податкових правопорушень не може вважатися автоматичним доведенням вини в рамках кримінальних справ у силу різних підходів до її визначення. Так, у ПКУ передбачається впровадження так званої “поведінкової” концепції вини, тобто дії оцінюються на предмет того, чи могло їх єдиною метою виступати отримання лише податкових переваг. У межах цієї концепції, на відміну від “психологічної “концепції з ККУ, не потрібно встановлювати, хто ж власне з посадових осіб приймає відповідне рішення та його психологічну оцінку таких рішень (умисел чи необережність). При цьому навіть для тих складів правопорушень, що залишаться формальними (не передбачатимуть доведення вини, як безсумнівної умови притягнення до відповідальності), вводиться можливість звільнення від відповідальності в разі вчинення правопорушень через, наприклад, “збої” серверів ДПС чи внаслідок форс-мажору. Поза тим, реформа фінансової відповідальності передбачає введення, на мій погляд, реального інструменту відповідальності держави.

Ми дійсно зробили класну річ, реформувавши податкову відповідальність за кращими світовими зразками. Й абсолютно зрозуміло, що це на користь платника. Адже довести подію правопорушення та вину в його вчиненні податковій набагато складніше, ніж тільки першу обставину. Це зрозуміло студенту першого курсу юрфаку, але чомусь незрозуміло деяким політиканам.

Даниле Олександровичу, що Ви можете побажати читачам газети “Все про бухгалтерський облік”?

Читачі газети “Все про бухгалтерський облік” — це здебільшого бухгалтери та аудитори, люди дуже важливої, складної та недооціненої професії. Хочу побажати всім нашим бухгалтерам та аудиторам терпіння, натхнення, а також мудрих та вдячних керівників і клієнтів. А зі свого боку ми намагатимемося не шокувати вас, дорогі мої, змінами до податкових законів. До речі, від практики змін “під ялинку” ми вже відмовилися.

І це, відверто кажучи, тішить!
Дякуємо за цікаву розмову!