ІПК ДПСУ від 02.11.2021 р. № 4158/ІПК/99-00-21-03-02-06 “Про нарахування ПДВ під час списання МНМА”

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нараховування податкових зобов’язання на залишкову вартість малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА) при здійсненні операцій з їх списання та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник ПДВ здійснює списання МНМА, зокрема письмових столів, спеціального одягу, сейфів, шаф, тумб тощо. Амортизація таких активів нараховувалася за правилом «50% на 50%» (по 50% амортизованої вартості нараховується у першому місяці використання і в місяці виключення з активів (списання)).

<…>

Відповідно до пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, МНМА класифікуються в окремій групі необоротних активів.

Частиною другою статті 3 Закону № 996 передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Операції зі списання МНМА відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

<…>

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

<…>

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1 статті 189 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Отже, у разі списання МНМА такі МНМА не можуть бути використані у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо такі придбані платником ПДВ МНМА, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, призначалися для використання або почали використовуватися в неоподатковуваних операціях (зокрема, у звільнених від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операціях) або частково в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то таке товариство зобов’язано було нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та/або пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ. При списанні таких МНМА з балансу подвійного застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не здійснюється.

Якщо придбані платником ПДВ МНМА, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначалися для використання та були використані в оподатковуваних операціях, то при їх списанні податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

#ПДВ, #НеоборотніМатеріальніАктиви, #податки