Неповний робочий час: встановлюємо без порушень

Коли роботодавець бажає зекономити грошей, а працівник не має можливості працювати повний день, є безпрограшний варіант для обох: установлення неповного робочого часу. У цій статті ми дамо відповіді на питання: як установити неповний робочий час, яким він може бути, чим відрізняється від скороченого часу, а також розповімо: у яких випадках неповний час — не примха, а законодав­ча вимога.

У чому особливість неповного часу та як його оплачують

Порядок встановлення неповного робочого часу регламентований ст. 56 КЗпП.  Рішення про неповний час на підприємстві може бути реалізовано шляхом встановлення:

• неповного робочого дня (наприклад, 4 години кожного робочого дня за нормальної тривалості 8 годин);
• неповного робочого тижня (наприклад, праця лише по понеділках та середах);
• поєднання неповного дня та неповного тижня (наприклад, працівники виходять на роботу лише по понеділках та вівторках і працюють по 4 години за норми 8 годин на день).

Олена БРУСНИЦИНА,
консультант газети “Все про бухгалтерський облік”