ВЕРХОВНИЙ СУД ВИСЛОВИВ ПОЗИЦІЮ ЩОДО ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЕРЕВІРОК

(Коментар до листа Верховного Суду “Практика Верховного Суду щодо митних спорів” від 19.10.2020 р.)

Митне оформлення пов’язане не лише з ретельним оглядом вантажів, які перетинають митний кордон України, а й із величезною кількістю документів, що супроводжують цю процедуру. І з метою підвищення ефективності митного адміністрування, себто для запобігання затримок митного оформлення й помилок у виявленні фактів порушень митного законодавства тощо, контролери все більше застосовують такий метод митного контролю, як пост-митний контроль (аудит). Верховний Суд у коментованому листі звертає увагу зацікавлених осіб на те, що фактично документальні перевірки — це форма реалізації такого аудиту. Та чи погоджуватися із цим висновком? Позаяк у ході проведення перевірок митні органи, зокрема, перевіряють правильність заповнення митних декларацій (далі — МД), декларацій митної вартості та достовірність зазначених у них даних, контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування й сплати митних та інших платежів. І в коментованому листі Верховний Суд нагадує: вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки визначено в ст. 346, а для документальних невиїзних перевірок — у ст. 351 Митного кодексу України (далі — МКУ).

Олена РИЖИКОВА,
консультант газети “Все про бухгалтерський облік”