Відступлення вимоги, переведення боргу та інші “трійнички”: рівняння на бухоблік

Залучаючи до своїх операцій третіх осіб, хоч-не-хоч, доведеться відобразити їх участь у бухобліку. З консультації ви дізнаєтеся, якими проведеннями супроводжувати відступлення права вимоги, переведення боргу й операції в межах поруки.

Відступлення права вимоги

Облік у першого кредитора

Заборгованість, яку можна передати новому кредиторові, може бути як грошовою (за відвантажені товари, роботи, послуги), так і товарною (за перерахованими продавцям авансами).

Якщо особливо не заморочуватися, у разі відступлення права вимоги на грошову заборгованість, що виникла під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, перший кредитор закриває дебіторську заборгованість, перекидаючи її на нового кредитора (Дт 377 Кт 361) у сумі, на яку вони домовилися. А якщо отримано збитки (приміром, на суму дисконту), одночасно він визнає витрати за Дт субрахунку 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

Але це не єдиний варіант бухобліку для відступлення права грошової вимоги. Його також проводять аналогічно до продажу товарів, робіт або послуг з визнанням доходу за Дт 712 і витрат за Дт 949, якщо передали новому кредиторові небезоплатно.

Причина у тім, що грошова заборгованість з дебіторки має усі підстави вважатися фінансовим інструментом, позаяк мовиться про контракт, який одночасно призводить до виникнення фінансового активу (грошової дебіторської заборгованості) в одного підприємства та фінансового зобов’язання в іншого (п. п. 4, 6 НП(С)БО 13 “Фінансові інструменти”). Тому всі операції з нею мають підпорядковуватися НП(С)БО 13. За його п. 29 фінінструменти “садять” у баланс за їх фактичною собівартістю. Оскільки йдеться про дебіторську заборгованість, котра, як правило, не призначена для продажу, у подальшому переглядати її за справедливою вартістю на кожну дату балансу немає підстав (п. 30 НП(С)БО 13).

Позаяк у НП(С)БО 13 немає інших приписів, за якою оцінкою її надалі відображати в балансі, а також що з нею робити потім, покликаємося до профільного для дебіторки НП(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”. За п. 6 НП(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визнається активом одночасно зі збільшенням доходу від реалізації. Послуговуючись цією нормою, вважаємо, відступлене права вимоги грошової заборгованості за винагороду можна проводити в бухобліку з відображенням доходу — так, як це роблять під час реалізації товарів, робіт, послуг.

Тим самим п. 6 НП(С)БО 10 керуються, коли відступають право вимоги за товарною заборгованістю, що виникла, коли покупець перерахував аванс, але продавець затримав постачання товарів, виконання робіт, надання послуг. Перший кредитор проводить таке відступлення також з визнанням доходів за Дт 712, а балансову вартість заборгованості списує у Дт 949.

Продемонструємо, який це має вигляд на проведеннях.

Приклад 1. Продавець відвантажив товари на суму 6 тис. грн, у т.ч. ПДВ, за які покупець не розрахувався. Право грошової вимоги за цим постачанням передано новому кредитору за 4 тис. грн.

Облік у нового кредитора

Для нового кредитора, котрий розраховує одержати грошову вигоду у разі погашення заборгованості або її перепродажу, — це фін­інвестиція. До неї належать активи, що утримуються підприємством з метою збільшення прибутку, зростання  капіталу або одержання інших вигід (п. 4 НП(С)БО 13). Якщо так, він обліковує своє придбання на підставі НП(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”. Спершу її відображають за собівартістю. Вона включає ціну придбання, комісійні винагороди, податки, збори та інші видатки, безпосередньо пов’язаної з купівлею (п. 4 НП(С)БО 12).

Якщо мета фінінвестиції — одержати вигоди в разі погашення дебіторської заборгованості, то на дату балансу її відображають за амортизованою собівартістю. Дисконт (премію) амортизують методом ефективной ставки відсотка аж до дати погаше ння з визнанням інших фіндоходів (Кт 733) чи витрат (Дт 952) та збільшенням (зменшенням) балансової вартості фінінвестиції (п. 10 НП(С)БО 12). Приклади розрахунку суми амортизації, премії та амортизованої собівартості таким методом наведено в додатку 1 до НП(С)БО 12.

Одначе установити ефективну ставку для такої фінінвестиції — справа нелегка, якщо взагалі можлива. Набагато простіше мати справу з дебіторкою, якщо її придбано для перепродажу. Тоді жодної амортизації не потрібно. На дату балансу її відображають за справедливою вартістю, одночасно визнаючи інші доходи або витрати в сумі збільшення або зменшення вартості, використовуючи Дт 940 або Кт 740 (п. 8 НП(С)БО 12).

Іноді ще простіше: якщо справедливу вартість фінінвестиції достовірно встановити неможливо, її дозволено відображати на кожну дату балансу за собівартістю, але з огляду на зменшення корисності. Уцінка зменшує балансову вартість фінінвестиції з одночасним визнанням інших видатків за Дт 970 (п. 9 НП(С)БО 12).
Під час продажу дебіторки дохід відобра­жають за Кт 741, а балансову вартість списують за Дт 941.

Якщо придбали товарну дебіторку (від боржника вимагалося доправити першому кредиторові товари, надати послуги або виконати роботи), то облік теж залежить від того, що з нею має намір робити новий кредитор. Якщо він воліє її перепродати, то це фінінвестиція, про облік якої ми оповіли вище. У тому разі, якщо він планує дочекатися постачання товарів, надання послуг або виконання робіт, це вже не фінінвестиція. Її обліковують як звичайну дебіторську заборгованість за первісною вартістю (п. 6 НП(С)БО 10).
Якщо товарний борг придбано з дисконтом, то в момент його погашення на різницю визнають дохід за Кт 719. А якщо отримали збитки, їх проводять за Дт 949.

Приклад 2. За 4 тис. грн новий кредитор придбав для перепродажу дебіторську заборгованість за відвантажені першому кредиторові товари вартістю 6 тис. грн. На дату балансу встановити вірогідно справедливу вартість зазначеної заборгованості неможливо. Перепродати її у запланований термін не вдалося, тому на дату балансу оцінку корисності цієї фінінвестиції зменшено на 1 тис. грн.

Облік у боржника

Боржник, який одержав повідомлення про зміну кредитора, лишень перекидає свою товарну або грошову заборгованість на нового кредитора. Як це зробити, ми віддзеркалили в таблиці з проведеннями.

Приклад 3. Продавець товарів, котрий одержав від покупця аванс у сумі 6 тис. грн, у т.ч. ПДВ, отримав повідомлення про відступлення права вимоги на товарний борг новому кредиторові. Собівартість реалізації становить 4 тис. грн. Він же, бувши покупцем іншого товару вартістю 12 тис. грн, у т.ч. ПДВ, який надійшов від продавця, але залишився неоплаченим, одержав повідомлення про зміну кредитора за цією грошовою заборгованістю.

Переведення боргу

Під час переведення товарного чи грошового боргу в бухобліку не доведеться надто мудрувати. Адже суть операції зводиться до того, що в зобов’язанні замінюється один боржник іншим. Це й знаходить своє відображення у проведеннях. Про юридичні моменти переведення боргу ми розлого розповідали в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 113 за 2021 р. на стор. 19 . А проведення покажемо на прикладі.

Приклад 4. Продавець одержав передоплату на суму 6 тис. грн, у т.ч. ПДВ. Оскільки можливості відвантажити обумовлений товар не було, товарний борг передали зі згоди кредитора новому боржникові з перерахуванням йому всієї отриманої від покупця передоплати.

Аналогічно в бухобліку відображають переведення грошового боргу, який переважно зводиться до заміни боржника у зобов’язанні та правильного відображення податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ операцій. Нагадаємо: з бухобліком усього спектра ПДВшних операцій ви можете ознайомитися в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 114 за 2022 р. на стор. 4.

Порука

Поручитель спершу відображає суму, на яку він узявся забезпечити виконання зобов’язань третьою особою, за балансом на рахунку 05 “Гарантії та забезпечення надані”. Якщо боржник не впорався зі своїми зобов’язаннями і поручителю довелося розплачуватися за його боргами, списуючи кошти, він одночасно відобра­жає дебіторську заборгованість, приміром, за Дт 377. Адже до поручителя, котрий виконав чуже зобов’язання, переходять абсолютно усі права першого кредитора (ч. 2 ст. 556 ЦКУ). Одночасно він списує забезпечення з позабалансового рахунку 05.

Якщо боржник самотужки впорався зі своїми зобов’язаннями, поручитель списує суму, на яку поручився, з позабалансового рахунку 05. Строк для цього проведення настає із закінченням терміну дії договору поруки.

Боржник також тримає за балансом суму, забезпечену поручителем. Для цього відведено субрахунок 06 “Гарантії та забезпечення одержані”. Списує він її лишень після закінчення договору поруки або ж тоді, коли знадобилася допомога поручителя і він розрахувався за забезпеченими боргами. В останньому випадку одночасно він змінює у зобов’язанні першого кредитора на поручителя.

Ірина МИХАЙЛОВА, консультант
газети “Все про бухгалтерський облік”

#ТристороннійДоговір, #заборгованість, #бухоблік, #товари