Про подання податкової звітності

14 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року й ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року у справі № 812/258/17 (провадження № К/9901/5083/17) за позовом Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи

Податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року було подано до контролюючого органу з порушенням граничного терміну, встановленого підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. Позивач направляв відповідачу заяву про продовження граничних строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість, обґрунтовану тим, що він знаходиться на території проведення антитерористичної операції та наявністю форс-мажорних обставин, настання яких підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, позов було задоволено. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не мав права застосовувати до позивача штрафні санкції у зв’язку з пропуском граничного терміну подання податкової звітності, зокрема за жовтень 2014 року, оскільки платник провадив господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, а сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України власне засвідчує настання обставин непереборної сили. Тому позивач є звільненим від відповідальності за неналежне виконання обов’язків із подання податкової декларації в установлені Податковим кодексом України строки.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін.

Оцінка суду

Положення Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” є спеціальною нормою, яка для суб’єктів господарювання, що реалізовують свою діяльність на відповідній території протягом визначеного періоду в часі на підставі об’єктивних обставин щодо проведення антитерористичної операції та за умови отримання висновку Торгово-промислової палати України, передбачає підстави для звільнення від відповідальності, зокрема в частині неналежного виконання обов’язку своєчасного подання податкової звітності.

Не взявши до уваги, розглядаючи заяву платника про продовження граничних строків для подання податкової декларації, місцезнаходження позивача на території проведення антитерористичної операції, не врахувавши, через суто формальні причини, висновки Торгово-промислової палати України з цього приводу, відповідач, всупереч приписам частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), не довів належними та допустимими доказами, що під час прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності він діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; розсудливо та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 812/258/17
можна ознайомитися за посиланням.

#ПодатковаЗвітність