Про направлення суми переплати на погашення грошового зобов’язання з інших платежів
Оскільки на час звернення платника податків із заявою про зарахування переплати на погашення грошового зобов’язання зі сплати податку на прибуток за березень-грудень 2015 року не існувало встановлених статтею 43 Податкового кодексу України перешкод для реалізації наданого платнику податків права направити суму переплати на погашення грошового зобов’язання з інших платежів, у контролюючого органу виник обов’язок забезпечити виконання заяви.
27 липня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року у справі № 805/1786/15-а (провадження № К/9901/7942/18) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень— рішень.
Обставини справи
Контролюючий орган за наслідками перевірки платника податків встановив несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість у 2015 році та несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за 2015 рік. Платник указав, що під час проведення перевірки контролюючий орган безпідставно не взяв до уваги положення Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та не врахував наявність переплати з податку на прибуток, яку платник просив зарахувати до погашення грошового зобов’язання.
Донецький окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, задовольнив позов. Суди попередніх інстанцій послалися на те, що з огляду на приписи положень Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” платник з 14 квітня 2014 року був звільнений від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов’язань щодо своєчасної сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість. На переконання судів, контролюючий орган безпідставно не задовольнив звернення платника щодо зарахування надміру сплаченого платежу з податку на прибуток приватних підприємств до погашення грошового зобов’язання зі сплати податку на прибуток.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін.
Оцінка суду
Умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання платником заяви про таке повернення протягом 1095-ти днів від дня, коли виникла помилково та/або надміру сплачена сума.
Платник подає заяву на повернення надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, у якій зазначає напрям перерахування коштів, незалежно від виду бюджету, зокрема, на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
На час звернення із заявою про зарахування переплати на погашення грошового зобов’язання зі сплати податку на прибуток за березень — грудень 2015 року не існувало встановлених статтею 43 Податкового кодексу України перешкод для реалізації наданого платнику податків права направити суму переплати на погашення грошового зобов’язання з інших платежів. Тому відповідно до приписів пункту 43.35 цієї статті у контролюючого органу виник обов’язок забезпечити виконання заяви.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі № 805/1786/17-а
можна ознайомитися за посиланням.
#ГрошовіЗобов’язання