Про нарахування боргу (недоїмки) з ЄСВ після переведення підприємства з податковою адресою на території АТО до податкової на підконтрольній території
Закон, що встановлює тимчасове звільнення від виконання обов’язку платника єдиного внеску, не застосовується до особи, що не перебуває на податковому обліку на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, за затвердженим переліком.
11 вересня 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступника Офісу великих платників податків Державної податкової служби) на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року у справі № 200/2402/19-a (провадження № К/9901/26225/19) за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства “ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступника Офісу великих платників податків Державної податкової служби) про визнання протиправною та скасування вимоги про нарахування боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 26 518 060,49 грн, який виник після переведення позивача з податковою адресою на території проведення антитерористичної операції на обслуговування до податкового органу на території, підконтрольній Україні.
Обставини справи
Суть спору полягала у способі нарахування боргу (недоїмки) з єдиного внеску після переведення платника податків з податковою адресою на території проведення антитерористичної операції на обслуговування до податкового органу на підконтрольну Україні територію.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 16 травня 2019 року відмовив у задоволені позовних вимог. Перший апеляційний адміністративний суд скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною та скасував вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) в частині сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу та залишив чинною постанову суду першої інстанції.
Оцінка суду
Спір, переданий на вирішення касаційного суду, полягає не в площині встановлення фактів чи обставин справи, а в питанні застосовності до позивача як платника єдиного внеску норми закону, що запроваджує тимчасове звільнення від виконання обов’язку зі своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та звільняє від відповідальності в разі його порушення.
Закон пов’язує звільнення платників єдиного внеску від виключно відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску з фактом перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, за визначеним переліком.
Перебування платника єдиного внеску, місцезнаходження якого зареєстроване на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, на обліку в органі доходів і зборів, який розташований поза межами території проведення антитерористичної операції, — виключає звільнення такого платника від відповідальності, штрафних і фінансових санкцій, передбачених Законом “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року № 2464-VI.
До такого висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду зразкової справи № 812/292/18 (рішення від 30 березня 2018 року, залишене без змін постановою Великої палати Верховного Суду від 6 листопада 2018 року).
Реорганізація мережі спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, у спосіб їх приєднання до Офісу великих платників податків, відбулася на підставі, у межах повноважень та в порядку, визначених законодавством. Питання доцільності проведення такої реорганізації повністю перебуває в компетенції Кабінету Міністрів України як органу, уповноваженого на формування та реорганізацію системи органів Державної фіскальної служби.
Що стосується переведення великого платника податків на облік до іншого контролюючого органу поза його волею, то зазначене переведення здійснене органом, уповноваженим на таке переведення, у зв’язку та внаслідок реорганізації системи контролюючих органів, тобто у випадку й у спосіб, визначений законом.
З огляду на встановлену судом об’єктивну неможливість продовження функціонування спеціалізованого органу податкового контролю з обслуговування великих платників на непідконтрольній Україні території, не було підстав обґрунтовано стверджувати про відсутність необхідного балансу між інтересами окремого платника й інтересами громадянського суспільства в період збройної агресії в правовідносинах, безпосередньо пов’язаних з такими обставинами та, з урахуванням суті ненаданої пільги, — про покладення на платника надмірного тягаря. Установлені обмеження є такими, що відповідають критерію “необхідність у демократичному суспільстві”.
У цьому разі наявне втручання держави в майнові права платника, але воно є законним та пропорційним указаній легітимній меті.
Таким чином, закон, що встановлює тимчасове звільнення від виконання обов’язку платника єдиного внеску, не застосовується щодо його сплати для осіб, які не перебувають на податковому обліку на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, за затвердженим переліком.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 200/2402/19-a
можна ознайомитися за посиланням.
#ЄСВ, #борг