Про визначення вартості транспортно-експедиційних послуг під час митного оформлення товару

18 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Полтавської митниці Держаної фіскальної служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 552/1982/16-а за позовом платника до Полтавської митниці Держаної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Обставини справи

Контролюючий орган прийняв постанову про порушення митних правил, оскільки платник не включив до складу митної вартості товару транспортно-експедиційні послуги, які не були розподілені до та після митного кордону України. Не погоджуючись з такими висновками, платник указав, що надав документи, які підтверджують вартість витрат на транспортування вантажу до місця ввезення на митну територію України, визначену на підставі відомостей в документах, наданих експедитором, правильність яких контролюючий орган не заперечував під час митного оформлення товару. Платник у рахунку на оплату транспортно-експедиторських послуг розмежував витрати на ті, які були здійснені до митного кордону України (без податку на додану вартість) та після його перетину (податок на додану вартість у розмірі 20%), до яких було віднесено й транспортно- експедиторські послуги. Коригування митної вартості не було проведено. Товар був випущений у вільний обіг.

Київський районний суд міста Полтави постановою від 07 червня 2017 року відмовив у задоволенні позову. Суд першої інстанцій
дійшов висновку, що оскільки документи щодо підтвердження вартості витрат на транспортування вантажу до місця ввезення на митну територію України суперечать дійсній вартості транспортних послуг, то в діях платника наявна об’єктивна сторона складу правопорушення, встановленого статтею 485 Митного кодексу України.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким задовольнив позов. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під час декларування митної вартості товару платник указав вартість витрат на транспортування вантажу до місця ввезення на митну територію України, на підтвердження чого надав довідку, дані якої повністю відповідають даним довідки, наданої експедитором, скерованої до контролюючих органів. Правильність цих документів не було заперечено чи спростовано під час митного оформлення товару, а коригування митної вартості не було проведено.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення — без змін.

Оцінка суду

Вартість послуг з міжнародних перевезень оподатковується за ставкою 0%, якщо платник діяв як експедитор в інтересах споживача послуг з міжнародних перевезень вантажу морським транспортом, організовував такі перевезення, отримував на свій рахунок грошові кошти від замовників послуг, перераховував ці кошти перевізнику, тобто здійснював операції з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів морським транспортом. За ставкою 20% в податковому обліку має оподатковуватись обсяг продаж з операцій з постачання експедиторських послуг (вартість винагороди експедитора).

Якщо експедитор розмежував у документах міжнародні перевезення морським транспортом, міжнародні автопослуги до митного кордону України, міжнародні автопослуги після митного кордону України, а також окремо транспорт­но-експедиційні послуги, які оподатковуються за ставкою 20%, то відсутня вина платника у формі умислу, спрямованого на заявлення в митній декларації неправдивих відомостей для досягнення мети у вигляді неправомірного зменшення митних платежів і склад правопорушення, визначений статтею 485 Митного кодексу України.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року у справі № 552/1982/16-а
можна ознайомитися за посиланням.

#товари, #ЕкспедиторськіПослуги