Про наслідки реалізації права платника засобами поштового зв’язку подати податкову декларацію разом із заявою про повернення сум бюджетного відшкодування

11 квітня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Агросвіт””на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі № 520/4810/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Агросвіт””до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення заяви про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування.

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Агросвіт” звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення заяви про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування.

Указана бездіяльність податкового органу унеможливила для позивача діяти у встановлений законом спосіб щодо реалізації права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом подання до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” податкової декларації з податку на додану вартість та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відображеної в податковій декларації.

Рішенням суду першої інстанції позовні було частково задоволено вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності із невнесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до реєстру відповідних заяв. Суд першої інстанції виходив з того, що рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було скасовано в судовому порядку, що є достатньою правовою підставою для прийняття декларації з податку на додану вартість та внесення даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, додаткове рішення та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог. Суд зазначив, що позивач замість того, щоб ініціювати виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження задля належного виконання рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ініціював новий спір, у якому фактично намагався уникнути проведення контролюючим органом камеральної перевірки. Таким чином, заявлені позивачем вимоги є передчасними, а обраний спосіб захисту не відповідає вимогам пункту 200.7 статті 200 та статті 49 Податкового кодексу України.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення до Реєстру заяв повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних про наявність узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за декларацією за травень 2019 року, а рішення суду першої інстанції у цій частині залишивши чинним. В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції була залишена без змін.

Оцінка суду

Стаття 184 Податкового кодексу України містить лише підстави для анулювання реєстрації платника та не регулює питань щодо порядку подання та прийняття податкової звітності, зокрема заяви до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

За наявності права на отримання бюджетного відшкодування платник, який прийняв рішення про повернення суми такого відшкодування, подає до контролюючого органу в електронній формі податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відображеної в податковій декларації.

Після подання та опрацювання/внесення заяви до вказаного Реєстру виникають наслідки у вигляді або відмови в бюджетному відшкодуванні, або отримання такого відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, або у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, — за результатами відповідної перевірки.

Наведені положення податкового законодавства встановлюють правовий алгоритм дій та юридичних наслідків як для платника, так і для податкового органу, а також урегульовують звичайний порядок відносин, що виникає/існує за звичайних умов формування/складання, подання до контролюючого органу та прийняття в електронній формі податкової декларації з показників податку на додану вартість та заяви про повернення таких сум бюджетного відшкодування, показаної в податковій декларації.

Протиправне блокування, тривале невідновлення попереднього стану платника та об’єктивних перешкод не позбавляє платника права на подання податкової звітності та заяви про бюджетне відшкодування у спосіб, визначений підпунктом “б” пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України.

Протиправне анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та його непоновлення не позбавляє такого платника можливості подати податкову декларацію разом із заявою про повернення сум бюджетного відшкодування саме засобами поштового зв’язку. Якщо у встановленому законом порядку контролюючий орган не відмовив у прийнятті поданої платником податків податкової звітності, останню необхідно вважати прийнятою відповідно до підпункту 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 11 квітня 2022 року у справі № 520/4810/2020
можна ознайомитися за посиланням.

#ПодатковаДекларація, #БюджетнеВідшкодування