Наслідки невиплати заробітної плати з 24 лютого й до закінчення війни

На підприємстві — тільки директор, тож із 24.02.2022 р. зарплати не нараховували й звітів не подавали.

Запитання з редакційної пошти

Отже, роботодавець має виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні в установлені колективним договором строки не рідше ніж двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 к.дн., і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюють виплату (ст. 115 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП).

Невиплата зарплати працівнику (у нашому випадку — директору) — це порушення трудового законодавства. А саме:

• за невиплату зарплати понад місяць на роботодавця накладають штраф у розмірі 3-х мінзарплат. Наразі його сума дорівнює 20100 грн (6700 грн х 3) — ст. 265 КЗпП;
• окрім того, посадову особу (і директора також), винну в невиплаті зарплати, можуть притягнути до адміністративної відповідальності — штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн) згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
• безпідставна невиплата зарплати більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500—17000 грн) або виправними роботами на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи провадити певну діяльність на строк до 3 років (ст. 175 Кримінального кодексу України).

Якщо виплату зарплати затримано на один і більше календарних місяців, роботодавець також зобов’язаний нарахувати й виплатити працівникам компенсацію втрати частини зарплати у зв’язку з інфляцією. Коефіцієнти для нарахування компенсації ви можете щомісяця знайти на сторінках газети “Все про бухгалтерський облік” (див., наприклад, № 114 за 2022 р., стор. 18).

АЛЕ! Якщо роботодавець доведе, що порушення зобов’язання щодо строків оплати праці сталося внаслідок бойових дій (скажімо, ракета поцілила в будівлю підприємства, фірма знаходиться в зоні, де точаться бої) або інших обставин непереборної сили (брак коштів на виплату зарплати у зв’язку з військовими діями і через них-таки неможливість зняття грошей в банку), то відповідальність за це йому не загрожує. Утім, зарплату роботодавець однаково мусить виплати. Якщо внаслідок ведення бойових дій зробити це неможливо, строк її виплати може бути відтерміновано до моменту відновлення діяльності підприємства згідно з п. п. 3, 4 ст. 10 Закону № 2136.

Уникнути штрафів можна:

• призупинивши дію трудового договору з директором;
• табелюючи дні відсутності кодом “І” (інші причини неявок);
• надавши відпустку без збереження заробітної плати.

Але в усіх таких випадках періоди не увійдуть до страхового стажу працівника. До оформлення відсутності на роботі у такі способи доречно вдаватися, коли підприємство не провадить діяльності з 24.02.22 р. і керівника його страховий стаж не хвилює.

Окрім того, якщо діяльність провадиться, директора можна перевести на неповний робочий день задля зменшення навантаження на підприємство, але в такому разі потрібно нараховувати та виплачувати зарплату в сумі, що пропорційна до відпрацьованого часу.

Інга СМІЛИВА, консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”

#ВоєннийСтан, #зарплата, #відповідальність