-
Сповіщення: Увесь № 8 за 2023 р. – Газета "Все про бухгалтерський облік"
Нерухомий автомобіль спалахнув, чим заподіяв шкоду, отже, він джерело підвищеної небезпеки
На стоянці спалахнув автомобіль, і вогонь перекинувся на сусідню автівку. Її власник подав позов про відшкодування майнової та моральної шкоди солідарно власником автомобіля, що спричинив займання, та компанією — орендарем цього авто, в якій працював його власник.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не довів провини відповідача в заподіянні шкоди, а також факту перебування автомобіля відповідача в неналежному технічному стані. Наявність провини є обов’язковою умовою для настання цивільно-правової відповідальності, що передбачено в ст. 1166 ЦК України.
Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики, скасував судові рішення, відмовив у задоволенні вимог до власника автомобіля, задовольнив вимоги до компанії, яка орендувала цей автомобіль і де працював його власник, зробивши такі правові висновки.
Перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, який наведено в ч. 1 ст. 1187 ЦК України, не вичерпний. Окремі предмети матеріального світу мають одночасно декілька потенційно шкідливих властивостей, через що поводження з такими предметами належить кваліфікувати як змішані джерела підвищеної небезпеки. Змішані джерела підвищеної небезпеки можуть існувати в межах одного об’єкта матеріального світу. Автомобіль — це складна технічна система, під час експлуатації якої використовується механічна, хімічна, електрична енергія, вогненебезпечні, отруйні речовини тощо.
Транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але заподіяв шкоду внаслідок займання через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки в розумінні ч. 1 ст. 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а у зв’язку з його конструктивними особливостями, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов’язків, що опосередковують необхідність недопущення заподіяння шкоди іншим особам (зокрема, потребу в дотриманні низки технічних вимог, порушення яких може спричинити ймовірне неконтрольоване заподіяння шкоди).
Транспортний засіб, який не використовується (зберігається), створює ймовірне підвищене заподіяння шкоди через неможливість повного контролю особою в процесі його використання за наявності у відповідного транспортного засобу небезпечних конструктивних елементів (зокрема, паливна та електрична системи автомобіля).
Для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами ст. 1187 ЦК України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до заподіяння шкоди іншим особам.
Водночас ОП КЦС ВС врахувала положення ст. 1172 ЦК України та зазначила, що обов’язок із відшкодування майнової шкоди покладається на роботодавця незалежно від провини власника автомобіля — найманого працівника, тож у цій справі немає правових підстав для застосування ст. 1190 ЦК України.
За матеріалами Верховного Суду
#СудоваПрактика, #автомобіль