РРО на війні: бліц-відповідь
Застосування ПРРО, якщо немає електрики
Упродовж якого строку можна застосовувати ПРРО за вимкнення електрики (у режимі офлайн) під час воєнного стану?
ВІДПОВІДЬ: Абзацами 3 і 4 ст. 5 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) встановлено, що на період, коли немає зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПСУ (далі — сервер), розрахункові операції проводяться в режимі офлайн, що може тривати не більш як 36 годин, зі створенням електронних розрахункових документів, яким надають фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих сервером.
Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих сервером, не більш
як 168 годин протягом календарного місяця.
Воднораз застосування ПРРО в період, коли немає зв’язку між ним та сервером, без отриманого в органі ДПСУ діапазону фіскальних номерів, сформованих сервером, заборонено (абз. 7 ст. 5 Закону про РРО).
Проте під час дії воєнного стану щодо роботи ПРРО в режимі офлайн правила змінилися.
Так, відповідно до п. 13 р. ІІ “Прикінцеві положення” Закону про РРО на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:
- проведення розрахункових операцій в режимі офлайн та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих сервером, може здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами 3 і 4 ст. 5 Закону про РРО;
- дію абз. 7 ст. 5 Закону про РРО зупинено.
Переопломбувати РРО неможливо: що з цим робити
Чи можна використовувати під час війни РРО, переопломбувати який ЦСО не зміг через те, що не мав засобів контролю? Чи встановлено за це відповідальність?
ВІДПОВІДЬ: Справді, п. 12 р. ІІ Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну України
від 14.06.16 р. № 547, передбачено, що центр сервісного обслуговування (далі — ЦСО) щороку перевіряє РРО, які перебувають у ньому на технічному обслуговуванні, на відповідність документації виробника, якщо такі РРО протягом року не підлягали ремонту. За результатами перевірки суб’єкту господарювання видають довідку про опломбування.
Водночас в ІПК ДПСУ від 30.08.2022 р. № 1347/ІПК/99-00-07-04-01-06 контролери нагадують, що згідно зі ст. 171 Закону про РРО за порушення його вимог до ЦСО, що забезпечують гарантійний ремонт РРО, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки суб’єктів господарювання відповідно до Податкового кодексу України, застосовуються фінансові санкції в разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО в строки, встановлені цим Законом, та невведення в експлуатацію належно зареєстрованого на суб’єкта господарювання резервного РРО — у розмірі
5 мінімальних заробітних плат, установлених законодавством на 1 січня податкового (звітного) року.
На думку податківців, суб’єкти господарювання в поданому до розгляду випадку можуть використовувати належно зареєстровані РРО, якщо не пошкоджено встановлених на них засобів контролю, оскільки несвоєчасне переопломбування РРО — це зона відповідальності ЦСО.
Продаж води на звільнених територіях
На звільнених від тимчасової окупації територіях України підприємство організувало продаж питної води населенню з автоцистерни за готівку. Чи треба застосовувати РРО?
ВІДПОВІДЬ: Ні, не потрібно. Згідно з п. 11 ст. 9 Закону про РРО під час продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів РРО/ПРРО та розрахункових книжок не застосовують. Форма розрахунків у такому разі значення не має.
Не створено Z-звіту в разі повітряної тривоги
Під час повітряної тривоги в магазині припиняють обслуговувати покупців і його зачиняють. Персонал іде в укриття, тому трапляється, що касир-оператор РРО не може зробити Z-звіту наприкінці зміни (до відбою тривоги). Чи буде це порушенням та яка за це відповідальність?
ВІДПОВІДЬ: Пунктом 9 ст. 3 Закону про РРО встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які застосовують РРО/ПРРО, щодня створювати в паперовій та/або електронній формі фіскальні звітні чеки (Z-звіти) в разі здійснення розрахункових операцій.
Водночас навіть трагедія в Кременчуці, коли ракета агресора поцілила в торговельний центр, не призвела до появи єдиних правил, як суб’єктам господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг діяти під час повітряної тривоги, в т.ч. щодо припинення та наступного відновлення розрахунків. Поодинокі рекомендації ДСНС та деяких військових адміністрацій, які за формальною ознакою не є нормативно-правовими актами загального законодавства, не мають ваги. Тому наразі бачимо абсолютно різне реагування адміністрації магазинів у ситуації, коли лунає сигнал повітряної тривоги: закриття торговельної точки тільки для відвідувачів, закриття її для відвідувачів та персоналу, ігнорування повітряної тривоги.
Воднораз податківці в ІПК ДПСУ від 19.08.2022 р. № 1303/ІПК/99-00-07-04-01-06 пишуть, що в разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умов щодо настання відповідальності не виникає.
На думку контролерів, у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину мають покинути крамницю (торговельний зал) та не зобов’язані створювати Z-звіту, якщо повітряна тривога тривала в часомежі, в які господарський об’єкт припиняє свою роботу за розкладом. Z-звіт має бути створено на РРО не пізніше наступного робочого дня до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО. Проте, оскільки ситуація — форс-мажорна, вона потребує підтвердження, як пояснення причин несвоєчасного створення фіскального звітного чека.
Одначе в згаданій консультації податківці не наводять жодного нормативно-правового акта, на підставі якого зроблено такий сприятливий для суб’єктів господарювання висновок.
Тому зазначимо, що Законом про РРО не передбачено штрафних санкцій за несвоєчасне формування Z-звіту. До речі, за факт його цілковитої ненаявності окремої відповідальності також немає.
Ворожа ракета розбила РРО: як скасувати його реєстрацію
Унаслідок ракетної атаки постраждала будівля магазину, а також розбито РРО. Як його зняти з реєстрації в ДПСУ?
ВІДПОВІДЬ: Ситуацію врегульовано Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Мінфіну України від 14.06.16 р. № 547 (далі — Порядок № 547).
Пунктом 1 гл. 4 р. ІІ Порядку № 547 встановлено перелік підстав для скасування реєстрації РРО. Вочевидь ракетної атаки серед них немає. Тому згідно з пп. 1 згаданого пункту скасування реєстрації відбувається через подання відповідної заяви за ф. № 4-РРО (додаток 4 до Порядку № 547).
Згідно з п. 3 гл. 4 р. ІІ Порядку № 547 заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання або його представник подає до органу ДПСУ за місцем реєстрації РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати в ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.
Тетяна СУШАЛЬСЬКА,
консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”
#РРО, #каса, #розрахунки, #ВоєннийСтан