Податок на нерухомість: чи місце йому у витратах
Наше підприємство нещодавно придбало у власність нежитлову нерухомість, яку планує здавати в оренду.
Підкажіть, будь ласка, чи можна включати до витрат податок на нежитлову нерухомість?
Запитання з редакційної пошти
ВІДПОВІДЬ: Так, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості (далі — податок на нежитлову нерухомість) — бажаний гість бухвитратної спільноти. Та й у податково-прибуткових лавах він теж не зайвий. Далі розповімо про все в деталях.
Почнемо з того, що в національній системі координат передбачено спеціальну норму, що стосується бухобліку будь-яких податків і зборів. Так, п. 18 НП(С)БО 16 “Витрати” чітко джерелить, що податки, збори та інші, передбачені законодавством обов’язкові платежі, мають чимчикувати до адміністративних витрат (виняток — якщо їм пряма дорога до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг).
Здавалося б, усе зрозуміло. За приписами НП(С)БО 16 сума нарахованого податку за нежитлові приміщення, які безпосередньо залучено до виробництва продукції (робіт, послуг), має потрапляти до виробничої собівартості (тобто в дебет рахунку 23 “Виробництво”), а за інші приміщення — до адмінвитрат (себто в дебет однойменного рахунку 92 “Адміністративні витрати”).
Заразом спеціалісти головного фінансового відомства у своєму “бородатому” роз’ясненні від 18.08.15 р. № 31-11410-08-16/26592 підкреслювали, що згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291, витрати, пов’язані зі сплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земділянки, відображають на відповідних рахунках витрат. Тобто можна припустити, що бухстандартизатори так завуальовано нібито натякають на те, що в бухобліку витрати зі сплати податку на нерухомість, попри приписи
НП(С)БО, потрібно показувати, зважаючи на мету використання того чи іншого об’єкта нерухомості.
Інакше кажучи, якщо дотримуватися таких рекомендацій мінфінівців, то обговорюваний чинш фактично може опинитися також у дебеті рахунків 91 “Загальновиробничі витрати”, 93 “Витрати на збут” та навіть субрахунку 949 “Інші витрати операційної діяльності”.
З’ясувавши це, перейдемо до наступного бухоблікового нюансу. Як відомо, податок на нерухомість розраховують на рік уперед і фіксують у річній декларації, яку подають на початку звітного року (див. пп. 266.7.5 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). Однак, гадаємо, зараховувати весь розмір нарахованого в річній деці чиншу одразу до витрат не коректно. Адже в такому разі порушуватиметься один із базових принципів бухобліку щодо нарахування та відповідності доходів і витрат1 (п. 6 р. III НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”). Тому, аби цього не сталося, доречніше спочатку весь податок на нежитлову нерухомість, зафіксований у річній звітності, відображати записом: Дт 39 “Витрати майбутніх періодів”
Кт 641/податок на нежитлову нерухомість. Далі періодично (помісячно або поквартально) частину податку, що належить до звітного періоду, треба списувати з кредиту рахунку 39 і “розпорошувати” на витрати такого періоду2.
У запитанні обумовлено, що нежитлову нерухомість підприємство планує здавати в оренду. У зв’язку з цим зауважимо: якщо оренда — не предмет (мета) створення компанії, то чинш за такі об’єкти з огляду на позицію Мінфіну має потрапляти в дебет субрахунку 9493. А коли орендна діяльність для фірми — основна4, то згідно з вітчизняними стандартами за таких обставин треба формувати собівартість орендних послуг, щоб адекватно звітувати про фінрезультат від їх надання. Водночас у такому разі до останньої, з-поміж іншого, логічно відносити й податок на нежитлову нерухомість (тобто відображати його за дебетом рахунку 23).
1 Згідно з ним доходи і витрати відображають у бухобліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження або сплати коштів (грошей).
2 Щоквартальну сплату аналізованого чиншу показують стандартним проведенням: Дт 641/податок на нежитлову нерухомість Кт 311.
3 Або ж це може бути дебет рахунку 92, якщо чітко дотримуватися приписів НП(С)БО 16.
4 Нагадаємо, основною діяльністю п. 3 р. I НП(С)БО 1 називає операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
І буквально декілька слів про прибутковий облік. У ньому все просто, як двічі два, адже тут володарює лише бухоблік. Себто як цю операцію буде відображено в останньому, так вона й позначиться на податково-прибутковому обліку. Адже жодних спецправил (у т.ч. податкових різниць) щодо такого типу витрат р. III ПКУ не містить.
Вікторія МІРОШНИК,
консультант із питань обліку
та оподаткування, м. Київ
#МетодикаБухобліку, #ПодатокНаНерухомість, #нерухомість, #оренда, #витрати