газета “все про бухгалтерський облік”
| Предмет спору | Стягнення збитків з держави Україна через неправомірні дії податківців, які заблокували податкову накладну (далі — ПН) |
| Позиція позивача | Внаслідок протиправної поведінки податківців, які заблокували реєстрацію ПН, постачальник (позивач) припустився порушення умов укладеного з покупцем договору, у зв'язку з чим змушений сплатити на користь цього контрагента великий штраф, який продавець вважає своїми збитками і претендує на їх відшкодування з боку держави |
| Позиція відповідача | Стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір, а тому розглядати його слід було за правилами адміністративного, а не господарського судочинства. Окрім того, суди не встановили наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, не врахували, що позивач не довів наявності збитків, неправомірності дій податківців та існування причинно-наслідкового зв'язку між його діями та неналежним виконанням позивачем умов договору |
| Рішення суду | Справу направити на новий розгляд, але у задоволенні позову наказали відмовити |
Постанова ВС
від 01.03.2023 р. у справі № 925/556/21
<…>
6.4. Колегія суддів з такими висновками не погоджується та вважає, що в цьому випадку наслідковий зв’язок є спірним і в розрізі підстави, і в розрізі розміру, оскільки виникнення збитків у Продавця напряму обумовлене не стільки бездіяльністю ГУ ДПС, скільки усвідомленими діями Позивача та Покупця стосовно договірного врегулювання збитків останнього.
6.5. Колегія суддів вважає, що відсутність реєстрації Податкової накладної Позивачем безпосередньо не викликає в нього майнових очікувань від держави в розумінні Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки така реєстрація як наслідок передачі товару Покупцеві збільшує податкові зобов’язання Позивача перед державою. Натомість неможливість збільшення податкового кредиту Покупця (підпункт “а” пункту 198.1 статті 198, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, далі — ПК України) вимагає створення ефективного механізму самостійного врегулювання саме ним та державою спірних відносин у сфері сплати податків шляхом зменшення податкових зобов’язань/збільшення податкового кредиту майбутніх періодів тощо.
6.6. На думку колегії суддів, проблема неналежного врядування, яка стосується неефективного контролю з боку держави за формуванням податкових зобов’язань постачальників, і, як наслідок, за формуванням податкового кредиту у покупців вирішується (у цьому випадку) за рахунок відшкодування шкоди державою постачальникам за відсутності прямого наслідкового зв’язку між неправомірною діяльністю/бездіяльністю податкового органу та збитками в таких постачальників.
6.7. Водночас колегія наголошує на спірності договірного врегулювання (визначення розміру) відшкодування шкоди внаслідок неможливості реєстрації податкової накладної з огляду на те, що предметом цивільного/господарського зобов’язання є поставка товару, виконання робіт, надання послуги, сплата грошей, а реєстрація/нереєстрація податкової накладної постачальником товару/послуги не збільшує майнового фонду контрагента такого постачальника, тому такі дії у приватноправовому сенсі позбавлені ознак товару, роботи, послуги (зобов’язання) як умов, порушення яких становлять підставу цивільно-правової відповідальності.
6.8. На переконання колегії суддів, у цій справі дії/бездіяльність податкового органу з нереєстрації Податкової накладної не мають спричиняти шкоду Продавцю, оскільки такі діяння зумовлюють неотримання Покупцем податкового кредиту в розмірі ПДВ за угодою. При цьому Продавець добровільно сплатив Покупцю штраф у договірному порядку, а за встановлених у цій справі обставин, зокрема подальшої реєстрації Податкової накладної, що надає право Покупцеві отримати податковий кредит, він двічі має можливість отримати “вигоду” від угоди: по-перше, у розмірі штрафу, передбаченого пунктом 7.3.1 Договору, а, по-друге, отримати податковий кредит у розмірі ПДВ за Податковою накладною (підпункт “а” пункту 198.1 статті 198 ПК України).
<…>
8.25. У зв’язку з цим Велика Палата Верховного Суду нагадує, що в пункті 25 постанови від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 вона вже звертала увагу на те, що обов’язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов’язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов’язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов’язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов’язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов’язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. також постанову Об’єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
8.26. Ураховуючи викладене, Велика Палата доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов’язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов’язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.
Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов’язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов’язку з проведення перевірки, оскільки цей обов’язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.
<…>
8.47. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що вимога про стягнення коштів з державного бюджету з підстав порушення контролюючим органом прав платника податків може мати різну природу. В одних випадках вона є ефективним способом відновлення права платника (тобто є способом захисту в публічно-правових відносинах), як, наприклад, зазначено у висновку Великої Палати, викладеному в пунктах 71 та 74 постанови від 19.01.2023
у справі № 140/1770/19, де йшлося про такий спосіб захисту права платника податків на отримання заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ. В інших випадках стягнення коштів з державного бюджету є результатом судового захисту позивача в деліктному зобов’язанні, коли порушене право вже не відновлюється та/або позивач одержує компенсацію наслідків порушення (як і в цій справі, де не йдеться про відновлення таким способом права позивача на отримання коштів з бюджету, оскільки він не має права на отримання цих коштів у межах податкових відносин в умовах, якби контролюючий орган не вчинив порушення).
8.48. З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду відхиляє викладені у підпункті 4.1 цієї постанови доводи Скаржника про те, що заявлена у справі вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір щодо зобов’язання ГУ ДПС вчинити дії з реєстрації Податкової накладної, та з урахуванням суб’єктного складу сторін вважає, що спір у цій справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
<…>
8.68. Оскільки ВП <…> в адміністративному процесі змогло запобігти заподіянню КХ <…> 981680 грн збитків (сума ПДВ за операцію за Договором), які він міг понести через неможливість включити цю суму до складу податкового кредиту, Велика Палата Верховного Суду висновує, що у спірних правовідносинах не відбулось об’єктивного зменшення майнових благ Покупця, а 981680 грн, які Продавець сплатив на його користь у складі штрафу відповідно до пункту 7.3.1 Договору, не були необхідними витратами, які він мусив зробити для відновлення порушеного майнового інтересу Покупця, що унеможливлює стягнення зазначеної суми з Державного бюджету України як збитків.
8.69. Решта сплачених на користь Покупця 255236,80 грн не можуть бути стягнуті з Державного бюджету України як збитки через відсутність причинного зв’язку між діями ГУ ДПС з блокування реєстрації Податкової накладної та понесенням Продавцем таких витрат на виконання пункту 7.3.1 Договору, оскільки позивач не стверджував і не доводив їх складу і зв’язку з порушенням з боку контролюючого органу, окрім посилання на те, що вони були сплачені Покупцю за Договором.
<…>
#СудоваПрактика, #бюджет, #збитки, #ПодатковаНакладна, #ПДВ, #компенсація