Водії компанії-перевізника: роз’їзний характер робіт чи відрядження

Підприємство — платник податку на прибуток та ПДВ. Здійснюємо торгівлю непродовольчими товарами. Плануємо, щоб наші водії перевозили товар Україною і для нас, і на замовлення інших організацій за ТТН та договорами на перевезення. Водій може не повертатися на місце, де розташоване підприємство, до 7 днів на тиждень.

Запитання з редакційної пошти

Антоніна КУРИЛЕНКО,
консультант з обліку та оподаткування,
м. Київ

Список використаних нормативно-правових актів:

1. КЗпП — Кодекс законів про працю України.

2. ПКУ — Податковий кодекс України.

3. Постанова № 98 — постанова КМУ “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів” від 02.02.11 р. № 98.

4. Постанова № 490 — постанова КМУ “Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер” від 31.03.99 р. № 490.

5. Постанова № 1545 — постанова ВРУ “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” від 12.09.91 р. № 1545-XII.

6. Положення № 169 — Положення про виплату надбавок, пов’язаних з рухомим та роз’їзним характером робіт у будівництві, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПР від 01.06.89 р. № 169/10-87.

7. Інструкція № 59 — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. № 59.

#відрядження, #експедирування, #транспорт, #логістика