Контракт IT-компанії з іноземним замовником: юридичні нюанси
Наразі маємо ситуацію, за якої ІТкомпанії втрачають клієнтів через те, що іноземці відмовляються попередньо оплачувати ІТпослуги у зв’язку з пов’язаними з війною ризиками невиконання договорів програмістами. Тож розгляньмо основні труднощі, з якими мають справу ІТкомпанії під час укладання договорів з іноземними клієнтами, а також варіанти їх подолання.
Визначаємо етапи робіт
Чимало вітчизняних ІТ-компаній укладають контракти з іноземними клієнтами, зазначаючи предметом договору цілісіньку низку послуг без їх подрібнення на частини та прив’язку до погодинної оплати. Водночас часто-густо ціну визначають за загальний проєкт, а розбивку його на частини припасовують не до обсягу виконаних робіт, а до дат, коли замовник може здійснити платежі. За добровільної відмови замовника від продовження контракту трапляється й так, що ІТ-компанія не розуміє, яку суму оплати правити за вже надані послуги.
Задля уникнення таких ризиків ІТ-компаніям рекомендовано загальний предмет договору, скажімо, розробку вебсайту, розділити на декілька частин: створення макета сайту, погодження дизайну із замовником, розміщення остаточної версії сайту на сервері виконавця, перенесення сайту на сервер замовника з переданням йому виключних майнових прав. Також доцільно оцінити вартість кожного етапу наданих послуг або визначитися, скільки коштує одна година послуг програмістів. У такому разі, якщо договір розривають посеред проєкту, замовник зможе просити в ІТ-компанії лише повернути кошти за невиконані етапи робіт, а не за весь проєкт.
Артем СЕРЕДА,
адвокат, партнер allTax