Чи зараховувати до відпускного стажу сумісника період хвороби та декретної відпустки
(Коментар до листа Мінекономіки України
від 15.06.2023 р. № 4706-05/28652-07)
Цьогоріч соціально-трудові відносини сумісників штормить як ніколи. І все через появу у ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування сумнозвісного “але” замість “та”. Докладно про це ми розповіли в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 15 і № 33 за 2023 р., стор. 25 та 16, відповідно. Тож наразі ця зміна, на думку фахівців Мінекономіки, має впливати на включення до відпускного стажу працівників(ць)-сумісників періодів, у яких вони перебували на лікарняному або у декретній відпустці.
Як зазначають спеціалісти Мінекономіки в коментованому листі, п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки встановлено: до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховують час, коли співробітник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачували допомогу з державного соцстрахування, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тобто період відсутності на роботі без виплати лікарняних або декретних не зараховують до стажу, який дає право на щорічну відпустку. Отже, якщо сумісник під час лікарняного (який оплатили тільки на основній роботі) або декрету (так само оплаченого основним підприємством) не одержував допомоги, то й відпускного стажу в нього немає.
Але чи справді це так?
Почнімо з того, що до порад фахівців Мінекономіки точно мають прислухатися бухгалтери та кадровики бюджетної сфери, щоб не мати претензій контролерів через перевитрачання бюджетних коштів.
А ось щодо решти роботодавців зробимо декілька зауважень.
1. Пунктом 3 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки справді закріплено право на включення до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, часу, коли співробітник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачували допомогу з державного соцстрахування. Проте, якщо бути формалістами, роботодавцю байдуже, хто й коли виплачував таку допомогу — інший роботодавець чи навіть ПФУ, адже за нормою Закону про відпустки важливим є факт одержання соцстрахівської допомоги.
З огляду на це можна дійти такого висновку: сумісник одержував допомогу в основного роботодавця, тож є всі підстави для врахування у відпускному стажі періоду перебування на лікарняному або в декретній відпустці.
2. За духом (не за буквою) ст. 9 Закону про відпустки до відпускного стажу входять майже всі періоди перебування працівника у трудових відносинах за невеличкими винятками. Зокрема, до відпускного стажу включають період відпусток без збереження зарплати. То чому не треба долучати сюди й період тимчасової непрацездатності або відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами?
На наше переконання, дотримуючись саме духу Закону, вилучати з відпускного стажу треба періоди, коли листок непрацездатності не оплачували з підстав, перелічених у ч. 1 ст. 16 Закону про соцстрахування, наприклад, у разі настання непрацездатності внаслідок алкогольного сп’яніння чи навмисного заподіяння шкоди здоров’ю. А там, нагадаємо, про ненадання лікарняних та декретних за сумісництвом не згадано.
До речі, такий собі невеличкий лайфхак для працівників-сумісників (особливо бюджетників): на час починаючи із 6 дня хвороби, яку оплачують тільки за основним місцем роботи (чи з першого дня “декретного” лікарняного), доцільно оформляти відпустку без збереження зарплати за ст. 26 Закону про відпустки. Принаймні на час воєнного стану (опісля йтиметься про можливість взяти відпустку лише на 15 к.дн. на рік) це дозволить зняти будь-які питання щодо врахування періоду невиходу на роботу через хворобу або вагітність у відпускному стажі.
3. Фахівці Мінекономіки вочевидь не замислювалися над запитанням: чи треба зараховувати до відпускного стажу на роботі за сумісництвом період тимчасової непрацездатності, коли йдеться про внутрішнє сумісництво? Погодьтеся, в цьому разі нараховує та виплачує допомогу той самий роботодавець.
Та в листі сказано, що зарахування періоду тимчасової втрати працездатності можливо лише на тому підприємстві, яке виплачує працівнику відповідну страхову виплату. Отже, тут читаємо, а тут пиріжки загортаємо? Чи як?..
4. Ще один цікавий момент пов’язано із табелюванням періоду непрацездатності та декретної відпустки на роботі за сумісництвом.
Для неоплачуваної тимчасової непрацездатності у випадках, передбачених законодавством (у зв’язку з побутовою травмою чи ін., що підтверджено довідками лікувальних закладів), у табелі призначено код “НН”. Але чи варто використовувати його у цьому разі, адже це не зовсім логічно? По-перше, перші 5 днів хвороби роботодавець все-таки оплачує, отже, там точно код “ТН”. По-друге, у розшифровці коду “НН” зазначено, що йдеться про посвідчену довідками тимчасову непрацездатність. Але в нашому випадку мовиться про листок непрацездатності. А з іншого боку, якщо послуговуватися кодом “ТН” до всього періоду тимчасової непрацездатності, то це точно не допоможе ідентифікувати період неодержання допомоги для вилучення його з відпускного стажу. Тому радимо для виокремлення таких періодів впровадити інший спецкод.
Із відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами в працівниці-сумісниці ситуація дещо інша, хоча вирішення її схоже. Судіть самі, у табелі час такої відпустки завжди фіксують із кодом “ВП” незважаючи на те, є чи немає нарахування допомоги (бо право на відпустку від її одержання не залежить). Тож за даними табеля не побачити, оплачувана ця декретна відпустка чи ні. Звісно, також можна запровадити спецпозначення, або ж просто під час підрахунку відпускного стажу сумісниці перевіряти, чи була виплата допомоги за час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Також зверніть увагу на період, який оплачують коштом роботодавця. Говоримо про оплату перших 5 днів хвороби, адже і за сумісництвом роботодавці на підставі того самого лікарняного листка за цей період своїм коштом зберігають за працівниками середній заробіток. Упевнені, ніхто не сумнівається, що такий відтинок часу входить до відпускного стажу працівника, хоча про це чітко ніде й не сказано. Зважайте на цей момент, адже навіть бюджетникам не можна бездумно вилучати з відпускного стажу весь період непрацездатності сумісника.
Підсумовуючи сказане, зробимо три висновки:
1) кадровикам та бухгалтерам бюджетних установ та організацій під час визначення кількості днів відпустки сумісників (у т.ч. для виплати компенсації за невикористану відпустку в разі звільнення) варто зважати на поради фахівців Мінекономіки із коментованого листа;
2) кадровики та бухгалтери інших роботодавців мають право, як і раніше, враховувати у відпускному стажі сумісників періоди тимчасової непрацездатності/відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
3) законодавцям треба якнайшвидше залагодити питання чи то з горезвісним “або” у ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування, чи то врегулювати нюанси відпускного стажу за період тимчасової непрацездатності та декретної відпустки в Законі про відпустки.
Віктор НАГОРНИЙ,
консультант газети
#ВідпускнийСтаж, #ДекретнаВідпустка, #ТрудовіВідносини