Обчислюємо середній заробіток за тарифною ставкою: коли та як це робити

Наприкінці року, що минув, до Порядку № 100 КМУ вніс низку змін і ми з вами перегорнули сторінку розрахунку середнього заробітку, до якого всі ми звикли. Про ці зміни ми вже розповідали в газеті “Все про бухгалтерський облік” № 116 за 2020 рік на стор. 42, та наводили роз’яснення Мінекономіки щодо застосування нових норм у газеті “Все про бухгалтерський облік” № 3 за 2021 рік, стор. 21. Та від вас, наші любі читачі, до редакції постійно надходять запитання щодо розрахунку середнього заробітку. Тому сьогодні до вашої уваги приклади розрахунку середнього заробітку, за нормами Порядку № 100, для відпускних та в інших випадках його збереження. І це лишень перша частина теми номера, адже ситуацій розрахунку середнього заробітку так багато, що вже зовсім скоро ми ще раз повернемося до цієї теми, аби розглянути інші ситуації. Певні, навіть за час підготовки другої частини до нас надійде ще не одне запитання і ми також постараємося врахувати їх.

Обчислюємо середній заробіток за тарифною ставкою: коли та як це робити

Окрім класичних випадків розрахунку середнього заробітку, — коли знаходимо його виходячи із фактичних нарахувань — за певних умовин виникає потреба обчислювати його, відштовхуючись від розміру тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Що це за обставини та який має бути алгоритм — розповідаємо у поданому матеріалі.

У яких ситуаціях потрібен розрахунок заробітку за тарифною ставкою

Загалом існує дві групи випадків, за яких середній заробіток належить знаходити за розміром встановленої працівникові тарифної ставки (годинної, денної, місячної).

Перша У працівника немає розрахункового періоду (абз. 7 п. 2 Порядку № 100). А саме:

1) для розрахунку відпускних (або відпускної компенсації) — немає жодного повного календарного місяця трудових відносин перед місяцем настання відпустки (перед місяцем нарахування компенсації).

Олена ВЛАСЕНКО,
консультант газети “Все про бухгалтерський облік”