газета “все про бухгалтерський облік”
Підставою для написання статті стало запитання нашого читача. Ситуація така: на підприємстві у зв’язку із запровадженням воєнного стану практично всіх працівників переведено на дистанційну роботу (видано загальний наказ, у додатку до якого закріплено їх список без зазначення їхнього місцезнаходження). Наразі усі дистанційники роз’їхалися різними куточками України, а також за її межі, а декотрі з них уже декілька разів змінювали своє місце перебування. Специфіка роботи підприємства передбачає часті відрядження Україною та за кордон, у т.ч. до офісу, який до війни зафіксовано основним місцем роботи працівників.
Чи можна витрати на відрядження дистанційних працівників зарахувати до господарських у податковому обліку? Як належить задокументувати такі відрядження, щоб видані на них кошти не перетворилися для дистанційників на додаткове благо? Отже, розберімося в усьому разом!
Юлія ПОПІВНЯК,
к.е.н., доцент кафедри обліку
і аудиту Львівського національного
університету ім. І. Франка, м. Львів
1. ПКУ — Податковий кодекс України.
2. КЗпП — Кодекс законів про працю України.
3. Закон про електронний документообіг — Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.03 р. № 851-IV.
4. Закон № 2136 — Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15.03.2022 р. № 2136-IX.
5. Інструкція № 59 — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. № 59.
#відрядження, #витрати, #Податковийоблік