Валютний нагляд у міжнародних перевезеннях
СИТУАЦІЯ. Товариство у 2023 році уклало договір про надання послуг міжнародних перевезень, де є перевізником.
ЗАПИТАННЯ:
1. Як під час надання послуг міжнародних перевезень застосовують валютний нагляд (до кожного акта перевезень окремо чи за загальною сумою актів)?
2. Чи підпадають під валютний нагляд суми актів, менші за незначні суми за одним і тим самим договором?
АРГУМЕНТОВАНА ВІДПОВІДЬ ДПСУ: Частиною 1 ст. 13 Закону № 2473 визначено, що в разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюють із дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав — з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Пунктом 143 постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 142 цієї постанови, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включно з незавершеними розрахунками за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону № 361 (далі — незначна сума), окрім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.
Відповідно до пп. 5 п. 1 постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21
р. II Положення № 5 та п. 142 постанови № 18, не поширюються на послуги, роботи (окрім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.
Згідно з пп. 5 п. 3 р. ІІ Інструкції № 7 дроблення операції з експорту товару — штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару, що передбачає одночасну наявність таких ознак:
- операції з експорту товару здійснюються одним резидентом;
- операції, пов’язані між собою одним контрагентом-нерезидентом та договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором);
- сума кожної операції з експорту товару є незначною;
- сума операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму.
Отже, за одночасної наявності ознак дроблення, зазначених у пп. 5 п. 3 р. І Інструкції № 7, операції за зовнішньоекономічним договором підпадають під валютний нагляд.
Також пп. 1 п. 9 р. III Інструкції № 7 визначено, що банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.