Товарний облік у підприємців: кому варто бути насторожі
В інфопросторі точиться чимало розмов про відповідальність за незастосування РРО/ПРРО з 1 жовтня. Водночас усі мовчать про відповідальність за неведення товарного обліку, який чатує на бізнес з 01.10.2023 р. Тож мета цієї статті — нагадати, що таке товарний облік і в чому він полягає, кому його потрібно вести і яка відповідальність за його неведення. Також ми розглянемо нове бачення податківців щодо того, на кого поширюється обов’язок ведення товарного обліку.
Почнемо з кінця. Отже, відповідальність згідно із Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) — це не тільки про те, що немає чека (ст. 17), але й відповідальність за неведення товарного обліку (ст. 20). Мовимо про 100-відсоткову штрафну санкцію від вартості проданого без ведення товарного обліку, але не менш як 170 грн. Так, справді, є звільнення від РРО-санкцій за Законом про РРО завдяки оновленому п. 12, який стосується періоду звільнення від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені з 01.01.2022 р. до 01.10.2023 р., але, зауважимо, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій під час продажу підакцизних товарів, купівлі-продажу іноземної валюти і діяльності у сфері організації проведення азартних ігор.
Тобто, якщо ми говоримо в контексті товарного обліку, то щодо нього нас стосуються лише підакцизні товари. Якщо це торгівля підакцизними товарами, то навіть у часомежах із 01.01.2022 р.
до 01.10.2023 р. звільнення не працює, тож штрафна санкція — 100% від вартості проданого. Якщо ФОП торгує чимось іншим і на нього поширюється ведення товарного обліку, то такі санкції застосовуватимуть лише з 1 жовтня.
Тож подивімося, чим узагалі врегульовано товарний облік. Йдеться про Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 р. № 496 (далі — Порядок № 496). Уже власне з назви нам зрозуміло, що товарний облік поширюється лише на підприємців. Юрособи товарного обліку не ведуть — вони провадять бухоблік. Одначе маємо сказати, що повноцінно товарний облік працює з 01.01.2022 р., але штрафні санкції — з 01.10.2023 р., за винятком, якщо ви торгуєте підакцизними товарами.
Розгляньмо, хто зобов’язаний вести товарний облік. Це всі ті ФОПи, які відповідають трьом умовам.
Умова 1. Такі ФОПи торгують товарами.
Умова 2. Вони здійснюють розрахункові операції, тобто приймають готівку, банкноти або платіжні картки за місцем реалізації.
Умова 3. Це система оподаткування такого підприємця або торгівля “ризиковими” товарами. Себто підприємець належить до ФОПів-загальносистемників, або до ФОПів-спрощенців за ставкою 3%, або він ФОП на спрощеній системі, який торгує “ризиковими” товарами. До останніх зараховано: технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту відповідно до постанови Кабміну від 16.03.17 р. № 231, лікарські засоби, вироби медичного призначення чи ювелірка.
Інакше кажучи, щоб обов’язково ввести товарний облік, мають виконуватися всі ці три умови. Для кращого розуміння, розберемо питання на кількох прикладах. Якщо йдеться про ФОПа другої групи — єдинника, який не торгує спецтоварами, то йому товарний облік вести не потрібно. Або якщо ми мовимо про ФОПа-загальносистемника, який не здійснює розрахункових операцій, то обов’язок ведення товарного обліку на нього не поширюється, бо одночасно не виконуються три умови.
Бачення податківців таке: незалежно від того, чи здійснює ФОП розрахункові операції, вже достатнім фактом є те, що він торгує технічно складними побутовими виробами чи медичними або лікарськими засобами. Уже цього вистачить для того, щоб вимагати, аби він вів товарний облік.
Авторка цієї статті із цим не згодна, але ви маєте знати думку податківців. Чому ми обстоюємо саме таку позицію? Та тому, що саме Закон про РРО містить вимогу вести товарний облік (п. 12 ст. 3). Відповідно, якщо дія Закону про РРО не охоплює ФОПа з тієї причини, що він не здійснює розрахункових операцій, то й вимога вести товарний облік на нього поширюватися просто не може.
Ну й двома словами про те, у чому полягає ведення товарного обліку. По суті, це два моменти. Перший — наявність первинних документів за місцем здійснення реалізації, а другий — це власне реєстр, який ведуть помісячно відповідно до Порядку № 496 і куди записують надходження та вибуття товарів. Але вибуття, зауважимо, лише тих, які не стосуються продажів через РРО/ПРРО, себто тільки те, що продано безготівково або переміщено в інший спосіб.
Ще важливий момент. Оскільки ми говоримо про товарний облік як наявність первинки, це означає, що для того, аби документ називався первинним, потрібно, щоб і реквізити в ньому були такі, як у первинці. Мовимо про п. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV, а також про обов’язкові реквізити, з-поміж яких — посада, прізвище, особистий підпис або інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.
Передбачаємо, що податківці можуть тлумачити брак якогось із обов’язкових реквізитів у первинці як те, що немає “первинного” документа, і саме того, що свідчить про походження товару. Наслідок — неведення товарного обліку. Але якщо на вас, як ФОПа, не поширюється обов’язок вести товарний облік, то відповідальність за нестачу вхідної первинки, що свідчить про походження товару, це штрафна санкція за п. 121.1 Податкового кодексу України, яка становить 1020 грн. Якщо впродовж року трапиться повторне порушення, то застосують штраф у 2040 грн.
Отже, товарний облік поширюється лише на ФОПів, які здійснюють розрахункові операції, торгують товарами, а також належать до однієї з таких категорій: ФОП на загальній системі, ФОП на спрощеній системі, що сплачує єдиний податок за ставкою 3%, або ФОП-єдинник, який торгує “ризиковими” товарами (ювеліркою, лікарськими засобами, медвиробами чи технічно складними побутовими товарами).
Власне товарний облік полягає в наявності у торговельній точці первинного документа, а також реєстру, який ведуть помісячно. Цей реєстр можна вести, до речі, і в електронній формі.
Якщо ви не бралися за ведення товарного обліку, то це варто розпочати робити з опису залишків, форму якого теж затверджено у Порядку № 496. Власне обов’язок вести товарний облік запрацював із 26.11.2021 р., але після увідповіднення всіх моментів у Законі про РРО можна сміливо стверджувати, що товарний облік функціонує повноцінно з 01.01.2022 р. Зауважимо, що за 2022 р., а також до 01.10.2023 р. до штрафних санкцій не вдаватимуться, якщо ви не торгували підакцизними товарами. Штраф, який вже застосовують
із 1 жовтня, становить 100% від вартості проданого, але не менш як 170 грн.
Мар’яна КАВИН,
податковий консультант,
САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит
#ПодатковийБлог, #ТоварнийОблік, #РРО, #ФОП