-
Сповіщення: Увесь № 102 за 2023 р. – Газета "Все про бухгалтерський облік"
Авансовий звіт: основні правила складання
Всі питання щодо Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі — авансовий звіт), врегульовано пп. 170.9.4 ПКУ та Порядком № 841.
Вимоги чинного законодавства
По-перше. Складання авансового звіту передбачено не тільки в паперовій, але й в електронній формі.
По-друге. Авансовий звіт в обов’язковому порядку складають лише у двох випадках.
1. Під час використання платником податку (далі — підзвітна особа) у відрядженні готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів, зокрема банківських платіжних карток).
2. За наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до пп. 170.9.1 ПКУ, з метою розрахунку суми податку на доходи, що може виникнути й у відрядженні, і під час виконання окремих цивільно-правових дій, котрі підзвітна особа виконує на користь та за рахунок особи, яка видала кошти під звіт.
УВАГА! Оподатковуваний дохід у підзвітної особи виникає у разі:
- непідтвердження витрат на відрядження та витрат під час виконання окремих цивільно-правових дій первинними документами (у такій ситуації виникають надміру витрачені кошти);
- неповернення у встановлений строк невикористаної суми авансу (за її наявності) та суми надміру витрачених коштів (такі ситуації можуть виникнути і щодо відряджень, і щодо виконання окремих цивільно-правових дій). Відповідно до пп. 170.9.3 ПКУ повернення зазначених коштів особі, яка їх видала під звіт, підзвітна особа здійснює до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому вона завершила таке відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії;
- непідтвердження зв’язку відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно), таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає;
- перевищення граничного сроку подання авансового звіту.
По-третє. У пп. 170.9.4 ПКУ та п. 1 Порядку № 841 окремо виділено таке: якщо під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій підзвітна особа застосувала платіжні інструменти, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових витрат та за відсутності оподатковуваного доходу, авансового звіту не складають і не подають.
По-четверте. Авансовий звіт складають і подають до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому підзвітна особа:
1) завершує відрядження;
2) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти під звіт.
По-п’яте. Якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій підзвітна особа для проведення розрахунків застосувала платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити, списання коштів/електронних грошей за зазнаними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли підзвітна особа завершує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії, строк подання авансового звіту продовжується на один календарний місяць.
Практичні поради бухгалтеру
Порада 1. Суб’єкти господарювання можуть вимагати від своїх підзвітних осіб складання авансових звітів за кожним відрядженням та кожною окремою цивільно-правовою дією — чинне законодавство цього не забороняє. Але щодо прийняття такого управлінського рішення необхідно видати відповідний наказ.
Порада 2. Чинним законодавством встановлено граничний строк подання авансового звіту. Проте якщо він здається суб’єкту господарювання завеликим, то він може встановити інший, більш розумний, на його погляд, термін, наприклад, до закінчення третього (сьомого, десятого тощо) робочого дня, який настає за днем завершення підзвітною особою відрядження або окремої цивільно-правової дії. Самостійно встановлений строк, який має бути КОРОТШИМ, ніж передбачено пп. 170.9.4 ПКУ та п. 2 Порядку № 841, необхідно затвердити відповідним наказом.
#АвансовийЗвіт, #дохід