Чи може аграрій зменшити загальне МПЗ на суму сплачених наперед податків

Коментар редакції

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Індивідуальна податкова консультація
від 30.10.2023 р. № 3825/ІПК/99-00-04-03-03-06

Щодо врахування єдинником 4 групи сум податків, сплачених у 2023 році, у разі зменшення мінімального податкового зобов’язання

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо оподаткування мінімального податкового зобов’язання (далі — МПЗ), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що перебуває на спрощеній системі оподаткування. В майбутньому планує сплатити у листопаді 2023 році суму єдиного податку четвертої групи за IV квартал 2023 року та орендну плату у грудні 2023 році за грудень 2023 року.

Враховуючи викладене вище, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

1. Чи можуть ці суми бути врахованими у разі зменшення мінімального податкового зобов’язання за 2023 рік?

Щодо зазначеного запитання

Відповідно до пп. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, мінімальне податкове зобов’язання — мінімальна величина податкового зобов’язання зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Відповідно до п. 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу платники єдиного податку — власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільсько­господарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток із розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку зазначається, зокрема:

• сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки;
• загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. п. 297¹.2, 297¹.3, 297¹.4 або 297¹.5 Кодексу витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297¹ Кодексу — загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
• різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Водночас вимогами п. п. 297¹.2—297¹.5 ст. 297¹ Кодексу встановлено, що у сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Згідно з абз. 2 п. 297¹.7 ст. 297 ¹ Кодексу за додатного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого додатного значення.

Відповідно до пп. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи самостійно сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

• у I кварталі — 10 відсотків;
• у II кварталі — 10 відсотків;
• у III кварталі — 50 відсотків;
• у IV кварталі — 30 відсотків.

Плата за землю — це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі — орендна плата) (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Кодексу).

Так, граничний термін сплати єдиного податку четвертої групи за IV квартал 2023 року та орендної плати за грудень 2023 припадає на 2024 рік.

Враховуючи викладене вище, якщо граничний термін сплати податкових зобов’язань за звітний (податковий) період 2023 року припадає на 2024 рік, проте зазначені податкові зобов’язання сплачені Товариством в кінці 2023 року, то така сума сплачених коштів вважатиметься надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та не може бути врахована під час розрахунку МПЗ за 2023 рік.

#ПодатковіЗобов’язання, #ЄдинийПодаток, #аграрії, #ОренднаПлата