Чи можливе відрядження без авансу

P. S. Ви, звісно, можете запитати себе: а як же ст. 121 КЗпП? У ній-бо (в абз. 2) чорним по білому написано, що працівникам, ЯКІ НАПРАВЛЯЮТЬСЯ у відрядження, виплачують добові за час перебування у ньому, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з винаймання житлового приміщення в порядку та розмірах, встановлених законодавством. І саме слово “направляються” свідчить про те, що кошти мають бути видані напередодні відрядження.

Відповідаємо. По-перше, ст. 121 КЗпП не містить чіткого обов’язку виплачувати аванс перед відрядженням. По-друге, в абз. 1 цієї статті зазначено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями. Вочевидь, виплата відшкодування та компенсації можлива, коли витрати вже здійснено. Тому, на нашу думку, спрямування працівника у відрядження без авансу, але з гарантуванням йому повної компенсації його законних витрат, не є порушенням трудового законодавства.

Таку думку поділяють і контролери, які в цьому питанні поставили крапку ще 10 років тому (див. лист Міндоходів України від 03.07.13 р. №  6091/6/99-99-22-02-04-15/169). Вони, зокрема, пишуть буквально таке: “Тобто бюджетне підприємство перед направленням працівників у відрядження обов’язково має видати їм аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати (п. 5 розділу першого та п. 11 розділу другого Інструкції №  59). Такого обов’язку для небюджет­них підприємств нормативні документи не встановлюють. Статтею 121 Кодексу законів про працю в Україні передбачено лише обов’язок підприємства відшкодувати зазнані працівником у відрядженні витрати. Тобто працівник у відрядженні може здійснювати витрати з власних коштів. А після повернення з відрядження підприємство має відшкодувати відповідні витрати”.

Та, з іншого боку, у ситуації, коли робото­давець не виплачує авансу, працівник може відмовитися від відрядження. Обґрунтувати робото­давцеві свою відмову від поїздки (скажімо, в службовій записці) працівник може тим, що в нього бракує власних коштів. Тож тут завжди треба шукати золоту середину. Тобто роботодавцеві потрібно буде або знайти іншу кандидатуру для відряджен­ня, або знайти можливість виплатити аванс.