Злиття та приєднання: облік
Нагадаємо, що за ст. 104 ЦКУ, коли особа припиняється в результаті реорганізації шляхом злиття та приєднання, її майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. А ст. 107 ЦКУ уточнює, що після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юрособи складає при злитті та приєднанні передавальний акт. Зазвичай його затверджують учасники юрособи або орган, який прийняв рішення про її припинення. Операції по злиттю та приєднанню мають певні бухоблікові особливості. Далі й оповімо про це.
Зокремимо, що про юридичні підстави злиття та приєднання та їх правові наслідки ми розповіли на стор. 8 поточного номера. Про повернення при реорганізації надміру чи помилково перерахованих податків, зборів, погашення податкового боргу тощо можна дізнатися на стор. 46 цього номера. ПДВ-нюанси реорганізації до вашої уваги на стор. 42 поточного номера. А в цій консультації ми розглянемо особливості бухобліку та податку на прибуток у сторін, які задіяні в процесі злиття та приєднання.
Бухгалтерський облік
Облік операцій зі злиття та приєднання має багато спільних рис, тому спершу ми розповімо про них, а потім зупинимося на певних відмінностях цих процедур. При злитті чи приєднанні облік операцій, пов’язаних із цим процесом, ведуть підприємства, що реорганізуються, себто вони відповідальні за бухоблік власне до моменту свого припинення.
Віталіна Мірончук, консультант з обліку та оподаткування, м. Рівне