ІПК ГУ ДПС у Вiнницькiй областi “Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій” від 28.12.2023 р. № 4954/ІПК/02-32-07-05-14 (Витяг)

ГУ ДПС У ВIННИЦЬКIЙ ОБЛАСТI
Індивідуальна податкова консультація
від 28.12.2023 р. № 4954/ІПК/02-32-07-05-14

Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій

(Витяг)

<…>

Відповідно до звернення Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку другої групи) та здійснює діяльність з продажу товарів через інтернет із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО). Товари відправляються покупцям через кур’єрські/експедиторські служби, такі як Нова Пошта, на умовах післяплати (накладного платежу). Після отримання та оплати товарів покупцями у відділенні пошти оплата за товар перераховується на мій розрахунковий рахунок через фінансових посередників, такі як ТОВ “НоваПей”.

Підприємцем укладено договір з ТОВ “Нова Пошта” про надання мені послуг з доставки товарів, також маю укладений договір з ТОВ “НоваПей” про перерахунок коштів за продані товари на умовах післяплати (накладного платежу) на мій розрахунковий рахунок.

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана зі складністю визначення, яку саме форму оплати правильно вказувати в рядку 19 фіскального чеку під час відправлення товару на умовах післяплати (накладного платежу) через кур’єрські або експедиторські служби, з подальшим зарахуванням коштів за продані товари на розрахунковий рахунок через фінансового посередника.

Чек формується перед відправленням товару поштою та вкладається в коробку з товаром або надсилається покупцю по СМС, або за допомогою інших каналів зв’язку до моменту отримання та оплати товару покупцем у відділенні пошти. Покупець на пошті отримує товар разом з чеком в коробці або отримує чек по СМС перед тим, як сплатить і забере товар у відділенні пошти. У зв’язку з цим виникає складність визначення, яку саме форму оплати правильно вказувати в рядку 19 фіскального чеку. Має бути вказано “післяплата”, “безготівково”, “безготівкова”, “безготівка” або інший варіант?

З метою надання відповіді на поставлене питання слід зазначити, що правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі — Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснені за допомогою РOS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО під час отримання оплати за товари (роботи, послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Тобто для продавця, як суб’єкта господарювання, на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення, який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення лише спосіб, який запропоновано продавцем покупцю.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 р. (із змінами та доповненнями), передбачено, що фіскальний чек має містити, зокрема, такі обов’язкові реквізити: позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19).

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII “Про електронну комерцію” (далі — Закон № 675) передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом № 675.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

• вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар;
• надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місце­знаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства, а також відповідно до умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщеного на сайті ТОВ “НОВА ПОШТА”, вбачається, що ТОВ “НОВА ПОШТА” є експедитором. Також, відповідно до умов Договору на переказ коштів для суб’єктів господарювання, розміщеного на сайті ТОВ “НоваПей”, ТОВ “НоваПей” не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів/робіт/послуг або іншого правочину, укладеного між Платником та Отримувачем.

Переказ коштів під час здійснення платіжних операцій є окремими господарськими операціями, які не мають жодного відношення до договорів купівлі-продажу, укладених з покупцями, та проводяться на підставі окремих договорів.

Таким чином, із технічної точки зору, між продавцем товарів, покупцями цих товарів, ТОВ “НОВА ПОШТА” та ТОВ “НоваПей” відбуваються різні господарські операції.

Так, у описаній у зверненні ситуації між продавцем та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів; між продавцем та ТОВ “НОВА ПОШТА” — надання послуг з організації перевезень відправлень покупцям; між продавцем та ТОВ “НоваПей” — надання послуг з переказу належних йому коштів.

Наголошуємо, що небанківським надавачам платіжних послуг, як і банкам в Україні, заборонено ведення діяльності у сфері матеріального виробництва та торгівлі.

Оскільки відповідно до вищенаведених умов договорів суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише продавець, який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару, саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг, зобов’язаний видати відповідний документ, що підтверджує права власності на товари покупцю.

Поряд із зазначеним, слід враховувати, що описані Підприємцем способи взаємодії із покупцями підпадають під дію регулювання частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договором купівлі-продажу може бути передбачено продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу. Якщо предметом договору з відстроченням або розстроченням платежу є речі, визначені родовими ознаками, він є різновидом комерційного кредиту.

Водночас відстрочення та/або розстрочення платежів як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця, визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Оскільки продаж товарів в кредит передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, то у таких випадках продавець в момент відпуску товару має сформувати відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту із зазначенням у ньому форми оплати “Безготівкова” та виду оплати “Кредит”/”відстрочення оплати”/”часткова оплата” або іншої, що відповідно до закону якісніше характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.

<….>

#РРО