Про РРО у підприємців: відповідають податківці

На запитання відповів заступник начальника відділу якості перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дудник Роман Олександрович.

ДУДНИК Роман Олександрович —
заступник начальника відділу якості
перевірок управління податкового аудиту
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області

Хто з платників єдиного податку (фіз­осіб-підприємців) під час проведення роз­рахункових операцій зобов’язаний використовувати РРО або ПРРО?

Р. Д.: З 2022 р. усі суб’єкти господарювання, окрім платників єдиного податку першої групи, зобов’язані у своїй діяльності під час проведення розрахункових операцій використовувати належним чином зареєстровану РРО/ПРРО.

Водночас ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) встановлено випадки, коли у разі здійснення розрахункових операцій РРО/ПРРО не застосовуються.

Чи має право працівник податкової служби проводити фактичну перевірку, якщо на місці проведення перевірки відсутній ФОП?

Р. Д.: Відповідно до пп. 20.1.13 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) працівники податкової служби мають право на доступ під час проведення перевірок до територій, приміщень (окрім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності або є об’єктами оподаткування та/або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Працівники податкової служби проводять фактичні перевірки в присутності суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ПКУ).

Отже, відсутність на господарській одиниці посадових осіб (директора, бухгалтера або підприємця) не звільняє суб’єкта господарювання від проведення фактичної перевірки.

Слід зазначити, що згідно з п. 80.1 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків, а відповідно до п. 80.4 та пп. 20.1.10 ПКУ працівники податкової до початку проведення фактичної перевірки можуть провести контрольно-розрахункову операцію.

У разі проведення розрахунків через термінал, чи обов’язково видавати чек РРО та/або ПРРО, якщо термінал роздруковує свій чек?

Р. Д.: Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону про РРО покупцеві необхідно видати розрахунковий документ встановленої форми на паперовому носії або в електронному вигляді на повну суму проведеної розрахункової операції.

Сліп, роздрукований терміналом, не є роз­рахунковим документом.

Які штрафні санкції передбачені за невидачу чеків РРО та/або ПРРО під час продажу товарів?

Р. Д.: Відповідно до вимог п. 1 ст. 17 Закону про РРО до суб’єктів господарювання за не­видачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

• 100% вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
• 150% вартості проданих із порушеннями товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

Проте відповідно до п. 12 р. ІІ Закону про РРО суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 01.01.2022 р.
до 01.10.2023 р., окрім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій під час продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Пунктом 15 р. ІІ Закону про РРО встановлено, що у період з 01.08.2023 р. по 31.07.2025 р., але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до фізосіб-підприємців, які є платниками єдиного податку (та не зареєстровані платниками ПДВ), що продають товари (окрім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за порушення проведення розрахунків застосовується у таких розмірах:

• 25% вартості проданих із порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;
• 50% вартості проданих із порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

Слід зазначити, що процес фіскалізації в Україні не відбувся одномоментно, а запроваджувався поетапно. Суб’єктам господарювання було надано значну кількість часу для підготовки та напрацювання навичок роботи з РРО/ПРРО під час проведення розрахункових операцій.

З 01.08.2023 р. було внесено зміни до ст. 3 Закону про РРО щодо спрощення фіскального чеку, а саме: певні категорії продавців під час продажу товару або надання послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Який вигляд повинен мати такий спрощений чек, наприклад, якщо ФОП має магазин, де продаються продукти харчування та без­алкогольні напої?

Р. Д.:  У разі зазначення назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у разі виникнення сумнівів щодо правильності зарахування певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати товарознавчий класифікатор та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою “Групи” замість відображення конкретної позиції.

Наприклад:

• “постільна білизна” замість “наволочка”, “простирадло”, “ковдра” тощо;
• “випічка” замість “пиріжок з маковою начинкою”, “пиріжок з вишнею”, “пиріжок з повидлом” тощо;
• “напої” — замість “лимонад”, “сітро”, “дюшес”, “тархун” тощо.

Таку можливість чітко встановлено нормою абз. 2 п. 2 ст. 3 Закону про РРО, вона не потребує створення нової форми фіскального касового чека.

Зазначаємо, що форму фіскального касового чека визначено в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових докумен­тів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.16 р. № 13.

Чи є відповідальність, якщо продавець (найманий працівник) працює з ПРРО ключем ФОПа?

Р. Д.: Передання закритої частини свого електронного підпису сторонній особі є дискредитацією такого ключа та призводить до його анулювання. Це є порушенням вимог Закону України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.17 р. № 2155-VIII.

У питаннях використання електронних ключів є можливість здійснення дієвого контролю за суб’єктами господарювання щодо використання найманої праці з належним оформленням.

Якщо суб’єктом господарювання Z-звіт:

• було створено несвоєчасно: чи застосовується ще відповідальність, окрім адмінштрафу?
• не було створено: чи може в цьому випадку, окрім адміністративного штрафу, застосовуватися ще штраф за приписами ПКУ?

Р. Д.: Ні, не може і не повинна застосовуватись за своєю суттю.

Відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регламентовано Законом про РРО та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП).

Так, відповідно:

• до п. 10 ст. 17 Закону про РРО застосовується фінансова санкція у розмірі 510 грн (30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) — у разі неподання до контролюючих органів фіскальних звітних чеків, якими і є Z-звіти;
• до ст. 155¹ КпАП тягне за собою накладання штрафу від 34 до 85 грн на продавців і від 85 до 170 грн на посадових осіб; якщо протягом року осіб було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, то накладається штраф у розмірі: від 85 до 170 грн — на продавців і від 170 до 340 грн — на посадових осіб.

Ексклюзивне інтерв’ю ДудникА Романа Олександровича —
заступника начальника відділу якості перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
головному редактору газети “Все про бухгалтерський облік” Зої Слободянюк