Як релокований бізнес допомагає розвивати регіони (Інтерв’ю з начальником Головного управління ДПС у Закарпатській області Олексієм Петріченком)

Інтерв’ю з начальником Головного управління ДПС у Закарпатській області Олексієм Петріченком.

Олексій Петріченко —
начальник Головного управління ДПС
у Закарпатській області

Шановні читачі! Сьогодні ми пропонуємо до вашої уваги важливу тему — роль релокованого бізнесу в наповненні бюджетів та економічному розвитку регіонів в умовах війни. Це питання, без перебільшення, є критично важливим для забезпечення фінансової стабільності та спроможності держави і місцевого самоврядування виконувати свої функції.

Війна завдала потужного удару по економіці України. Багато підприємств були змушені зупинити роботу або суттєво скоротити виробництво через бойові дії, окупацію, розрив ланцюгів постачання. Як наслідок, надходження до бюджетів різних рівнів істотно знизилися. У цій ситуації на першому плані — здатність бізнесу адаптуватися до нових реалій, оперативно переносити діяльність до безпечніших регіонів.

Програма релокації підприємств стала справжнім рятівним колом для економіки. Вона дозволила зберегти виробничий та кадровий потенціал, забезпечити людей роботою, а державу — необхідними податковими надходжен­нями. Без цих коштів годі було б і мріяти про виплату зарплат бюджетникам, пенсій, соціальної допомоги, фінансування критичних видатків на оборону, медицину, відбудову інфраструктури.

Водночас релокація бізнесу дала потужний імпульс розвитку регіонів, які прийняли переміщені підприємства. Найяскравіший приклад — Закарпатська область, яка стала одним із лідерів за кількістю релокованих виробництв.

Завдяки релокованим підприємствам вдалося не лише істотно наростити податкові надходжен­ня, а й створити тисячі нових робочих місць, залучити інвестиції, розширити економічні можливості громад. Це безцінний досвід, який демонструє, як навіть у найскладніших умовах, об’єднавши зусилля влади, бізнесу та громадськості, можна досягати суттєвих результатів.

Сьогодні, коли країна продовжує свою боротьбу, все-таки думки про майбутню відбудову є на порядку денному і досвід Закарпаття може стати дороговказом для інших регіонів. Він вчить, що запорука успішного економічного розвитку — у створенні максимально сприятливих умов для бізнесу, налагодженні партнерських відносин, взаємній підтримці та соціальній відповідальності. Саме тому ми вирішили поспілкуватися з начальником Головного управління ДПС у Закарпатській області — Олексієм Петріченком, аби з перших вуст почути про здобутки, виклики та перспективи розвитку області в контексті релокації підприємств.

Ми переконані, що це інтерв’ю буде корисним та інформативним для широкого кола читачів. Влада й посадовці різних рівнів зможуть почерпнути цінні ідеї та інсайти для формування ефективної економічної політики. Бізнес — побачити реальні можливості та перспективи розвитку навіть у кризовий період. А суспільство загалом глибше зрозуміє, як спільними зусиллями ми можемо протистояти викликам війни та будувати економічно міцну країну. І нехай такі позитивні приклади стануть для всіх нас джерелом натхнення та віри в нашу здатність долати будь-які труднощі на шляху до розвитку та процвітання України в новітній історії.

Добридень, пане Олексію! Дякуємо, що погодилися дати інтерв’ю. Розкажіть, будь ласка, як програма релокації бізнесу вплинула на Закарпатську область?

О. П.: Добрий день! Дійсно, програма релокації бізнесу, яка стартувала в Україні в березні 2022 р., суттєво вплинула на економіку нашого регіону. За даними Міністерства економіки, Закарпатська область прийняла 17% усіх релокованих підприємств, посівши друге місце після Львівської. Це означає, що до нас перемістилося близько 297 підприємств різних форм власності. Цей процес був досить динамічним і залежав від безпекової ситуації в прифронтових регіонах.

А які галузі представляють ці релоковані підприємства?

О. П.: Спектр галузей доволі широкий. Найбільшу частку серед релокованих підприємств займають компанії ІТ-індустрії — 35,1% та сфери послуг включно з медичними, освітніми, торговельними тощо — 32,3%. Підприємства переробної промисловості становлять 23,2%, будівельні компанії — 5,4%, сільське та лісове господарство — 2%, транспортні перевезення — 1,7%, і навіть є представник енергетичного сектора — 0,3%.

А з яких саме областей України до вас переїхали ці компанії?

О. П.: Найбільше підприємств евакуювалося з Київської області — 43,4%. Це можна пояснити тим, що столичний регіон одним із перших потрапив під удар у лютому 2022 р. Через це багато бізнесів були змушені терміново шукати безпечніші місця. На другому місці — Харківська область — 16,2%, далі йдуть Донецька — 10,8%, Запорізька — 7,7%, Дніпропетровська — 5,1%, Луганська — 3,7%. З Херсонської та Одеської областей до нас переїхало по 1,7% підприємств.

Як програма релокації бізнесу позначилася на наповненні бюджету Закар­патської області?

О. П.: Переміщення підприємств із регіонів, де тривають активні бойові дії, до нашої області суттєво вплинуло на податкові надходження. За нашими даними, протягом 2023 року релокований бізнес сплатив до зведеного бюджету 364,6 млн грн податків і зборів.

А яка частка цих коштів надійшла безпосередньо до місцевих бюджетів Закарпаття?

О. П.: До бюджетів територіальних громад області від релокованих підприємств надійшло 92,7 млн грн. Левову частку цих надходжень,
а саме — 63,9 млн грн, становив податок на доходи фізичних осіб. Ці кошти були спрямовані на фінансування першочергових видатків, зокрема, у сферах охорони здоров’я, освіти, соціального захисту. В умовах війни наповнення місцевих бюджетів є надзвичайно важливим для забезпечення базових потреб громад.

Додам, що 108,7 млн грн підприємства сплатили як єдиний соціальний внесок.

Чи можна говорити про позитивну динаміку податкових надходжень від релокованого бізнесу? Які тенденції ви спостерігаєте?

О. П.: Безперечно, в податкових органах краю відзначають стабільне зростання податкових платежів від підприємств, які перемістили свою діяльність до нашого регіону. Ця тенденція зберігається і цьогоріч. Лише за січень — лютий 2024 р. вони перерахували до зведеного бюджету 141,97 млн грн. За цей період місцеві бюджети Закарпаття додатково отримали 24,03 млн грн, із яких майже 20 млн грн  — це надходження від ПДФО.

Ми очікуємо, що надалі обсяги сплачених податків лише збільшуватимуться. Адже релоковані підприємства поступово нарощують виробничі та збутові потужності, освоюють нові ринки. Паралельно в область приходять нові інвестори, які також розширюватимуть базу оподаткування.

А чи відомо, скільки додаткових робочих місць вдалося створити на Закарпатті завдяки релокації бізнесу? Як це позначилося на надходженнях ПДФО?

О. П.: Завдяки перенесенню виробничих потужностей до нашого регіону було додатково створено 2783 робочі місця. Це означає праце­влаштування для місцевих жителів та внутрішньо переміщених осіб. До речі, багато релокованих підприємств зазначають, що саме наявність кваліфікованих спеціалістів стала однією з вагомих причин вибору Закарпаття для відновлення роботи.

Кожне нове робоче місце — це не лише стабільний дохід для родин, а й гарантовані надходження ПДФО до місцевих бюджетів. За 2023 р. обсяг цих надходжень від релокованих підприємств становив 63,9 млн грн. І ця цифра зростає. Повторюся, що тільки за перші два місяці 2024 р. бюджети громад вже отримали майже 20 млн грн ПДФО. Завдяки цьому вдається реалізовувати важливі інфраструктурні та соціальні проєкти, спрямовані на підвищення якості життя мешканців області.

Як податкові органи сприяють тому, щоб релокований бізнес продовжував успішно працювати на Закарпатті та наповнювати бюджети?

О. П.: Ми добре розуміємо, що для сталого розвитку бізнесу важливо створити максимально комфортні та прозорі умови діяльності. Тому податкова служба області розробила цілий комплекс заходів із підтримки релокованих підприємств.

По-перше. Ми забезпечуємо якісний консалтинговий супровід із питань оподаткування. Наші фахівці допомагають підприємцям обрати оптимальну модель ведення бізнесу з урахуванням їхньої специфіки, роз’яснюють нюанси податкового законодавства. Це мінімізує ризики допущення помилок та фінансових втрат.

По-друге. Ми налагодили системну комунікацію з представниками релокованого бізнесу. Йдеться, зокрема, про комунікаційну податкову платформу. Регулярно проводимо й беремо участь у робочих зустрічах, які організовує обласна військова адміністрація, на яких обговорюємо проблемні питання, що виникають у процесі діяльності, спільно шукаємо шляхи їх вирішення. Таким робом, вдається оперативно усувати бар’єри, які стоять на заваді повноцінній роботі підприємств.

Ще один важливий напрям — діджиталізація податкових сервісів. Державна податкова служба України активно впроваджує електронні інструменти взаємодії з платниками, щоб мінімізувати бюрократичні процедури та зробити процес адміністрування податків максимально зручним. Підприємці мають змогу швидко та безконтактно вирішувати більшість питань, пов’язаних зі сплатою податків.

Які перспективи наповнення місцевих бюджетів Закарпаття за рахунок діяльності релокованого бізнесу ви бачите? Чи є підстави для оптимізму?

О. П.: На моє переконання, прихід релокованого бізнесу відкриває перед Закарпаттям нові можливості для розвитку. Я дивлюся в майбутнє з оптимізмом, адже для цього є вагомі підстави.

Більшість підприємств, які перемістилися в область, планують продовжувати тут працювати й після нашої Перемоги. За цей час вони встигли налагодити ефективні виробничі процеси, вибудувати логістичні ланцюжки, знайти надійних партнерів. Тож ми можемо розраховувати на те, що податкові надходження до місцевих бюджетів будуть стабільними.

Водночас успішний досвід релокованих підприємств став своєрідним маяком для нових інвесторів. Закарпаття, завдяки своєму вигідному географічному розташуванню, розвиненій інфраструктурі та наявності кваліфікованої робочої сили, має хороші шанси стати потужним центром ділової активності. Тому ми ведемо системну роботу спільно з обласною владою над покращенням інвестиційного клімату, аби залучати в край як вітчизняний, так й іноземний капітал.

Важливо розуміти, що кожне нове підприємство — це набагато більше, ніж просто робочі місця та податки. Це ще й мультиплікативний ефект для всієї економіки. Адже разом із виробництвом розвиваються суміжні галузі — логістика, сфера послуг, торгівля. Зростають доходи місцевого населення і, як наслідок, його купівельна спроможність. А це, своєю чергою, стимулює ділову активність у регіоні та позитивно відображається на наповненні бюджетів.

Насамкінець, що б ви хотіли побажати бізнесу, який, попри всі виклики, продовжує працювати і наповнювати бюджети?

О. П.: Передусім хочу висловити щиру вдячність усім підприємствам, які в непростих умовах воєнного стану зберігають виробництво, дають людям роботу, сплачують податки. Це неоціненний внесок у підтримання економічної стабільності та наближення нашої спільної Перемоги.

Ми як податкова служба й надалі робитимемо все від нас залежне, щоб ви відчували себе на Закарпатті комфортно та безпечно. Наші двері завжди відкриті для діалогу і співпраці. Ми готові оперативно реагувати на ваші запити та потреби, спільно шукати рішення в найскладніших ситуаціях.

Громадам хочу порекомендувати всіляко підтримувати та створювати сприятливі умови для ведення бізнесу. Пам’ятайте, що потужний бізнес — це запорука вашого добробуту, це нові можливості розвитку, якісна інфраструктура, високі соціальні стандарти. Тож підтримуйте своїх підприємців, адже разом ви зможете досягнути неймовірних результатів.

Вірю, що спільними зусиллями ми обов’язково переможемо та відбудуємо нашу державу. Вона стане ще сильнішою та процвітатиме. Нехай кожен на своєму місці — чи то на фронті, чи то в тилу — віддано працює заради цієї святої мети. А Закарпаття буде яскравим прикладом для інших областей України, і податкова служба краю докладе для цього максимум зусиль.

Слава Україні! Разом до Перемоги!

Ексклюзивне інтерв’ю Олексія Петріченка — начальника Головного управління ДПС
у Закарпатській області — головному редактору газети
“Все  про бухгалтерський облік” Зої Слободянюк

#РелокованийБізнес, #бюджет, #ПДФО, #інтерв’ю