газета “все про бухгалтерський облік”
Допоможіть розібратися, які ж все-таки відпустки без збереження зарплати, надані за згодою сторін (за ст. 26 Закону про відпустки), не дають права на щорічну відпустку? Моя колега стверджує, що у випадках, коли працівник бере відпустку починаючи з 24.12.2023 р., усі неоплачувані відпустки за згодою сторін (надані і до 24.12.2023 р., і після вказаної дати) не входять до відпускного стажу. А я вважаю, випадають із відпускного стажу тільки ті періоди неоплачуваної відпустки, що тривали з 24.12.2023 р.
Роз’ясніть, будь ласка, який підхід правильний?
Запитання з консультаційної лінії
ВІДПОВІДЬ: У цій професійній дискусії істина за вами: із відпускного стажу випадають лише ті періоди неоплачуваних відпусток за згодою сторін, що тривали починаючи з 24.12.2023 р. Пояснимо.
Насамкінець зауважимо, що в Законі про відпустки законодавці лишили суттєвий недолік. Так, у п. 4 ст. 1 ст. 9 цього документа й досі є формулювання, що зараховує до відпускного стажу неоплачувані відпустки, надані за його ст. 26. Тобто наразі дві норми Закону про відпустки суперечать одна одній. Однак на практиці застосовується саме “свіжіша” норма за усталеним принципом “lex posterior derogat priori” (лат.) — “закон пізніший має перевагу над давнішим”.
Тамара ПРОЩИНА,
консультант газети “Все про бухгалтерський облік”