Впровадження правил про контрольовані іноземні компанії в Україні (Інтерв’ю з директоркою Департаменту трансфертного ціноутворення ДПСУ Катериною Риженковою)

(Інтерв’ю з директоркою Департаменту трансфертного ціноутворення ДПСУ Катериною Риженковою)

Правила щодо контрольованих іноземних компаній (далі — КІК), які є інструментом упередження ухилення від сплати податків, імплементовано в українське законодавство відповідно до Рекомендацій про реалізацію плану BEPS. Метою “правил КІК” є повернення до України податків, які власники іноземних компаній намагалися не платити, використовуючи прогалини в українському законодавстві. Сьогодні до вашої уваги відповіді на найпоширеніші запитання щодо КІК від директорки Департаменту трансфертного ціно­утворення ДПСУ — Катерини Риженкової.

Катерина РИЖЕНКОВА —
директорка Департаменту
трансфертного ціноутворення ДПСУ

Передусім нагадайте, будь ласка, що все ж таки є КІК?

К. Р.: Контрольована іноземна компанія — це будь-яка юрособа, зареєстрована в іноземній державі (або території, яка визнається такою), що знаходиться під контролем фіз­особи — резидента України або юрособи — резидента України відповідно до правил, визначених Податковим кодексом України (далі — ПКУ).

Якщо говорити простою мовою, то КІК — це структура, яка зареєстрована за кордоном та належить або підконтрольна резиденту України (контролер КІК).

КІК може бути як підприємство в класичному варіанті (наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю або його іноземний аналог), так і як певне утворення, котре не вважається юрособою за законами іноземної юрисдикції (до прикладу, трасти).

Кого визнають контролюючою особою (контролером) КІК?

К. Р.: Визначним критерієм наявності КІК є встановлення контролю. Як я вже казала, контролером може бути як фізична, так і юридична особа — резидент України, який володіє часткою понад 50% іноземної компанії або часткою понад 10% іноземної компанії, але лише за умови, якщо декілька фізичних (юридичних) осіб — резидентів України володіють сукупно 50% і більше в іноземній компанії (у 2022 і 2023 рр. застосовується “перехідний період” і частка володіння становить 25%, а не 10%), або окремо чи разом з іншими резидентами України — пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юрособою.

Може виникнути ситуація, коли жодна з осіб не визначила себе контролюючою особою і тоді виникає запитання: щодо якого розміру частки в КІК фізична (чи юридична) особа — резидент України вважатиметься контролюючою особою?

К. Р.: Якщо жодна з фізичних (юридичних) осіб самостійно не визначить себе контролю­ючою особою щодо частки, якою вони володіють спільно, то відповідно до пп. 39².2.1 ПКУ вважатиметься, що всі зазначені особи є контролюючими особами для КІК у рівних частках цієї спільної частки.

Якщо ти визначив себе контролером КІК, що далі?

К. Р.: Контролери мають перелік обов’язків щодо виконання правил про КІК, зокрема, подати повідомлення відповідно до пп. 39².5.5 ПКУ.

І тут одразу виникає запитання: чи потрібно подавати Повідомлення про КІК, якщо компанія зареєстрована до 2022 р.?

К. Р.: Не потрібно, якщо набуття/відчуження частки (початок/припинення здійснення фактичного контролю) резидентом в іноземній юрособі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юрособи відбулося до 31.12.2021 р. У такому разі немає правових підстав для подання Повідомлення про КІК, оскільки таке Повідомлення подається до контролюючого органу по факту набуття у власність, реєстрацію та продаж/ліквідацію іноземної компанії або утворення без статусу юрособи (фонди, трасти), що відбулися починаючи з 01.01.2022 р.

Першим звітним (податковим) роком для Звіту є 2022 р. (ідентифікатор форми — J/F0108701) (якщо звітний рік не відповідає календарному року — звітний період, що роз­починається в 2022 р.).

Контролери КІК мають право подати Звіт про КІК за 2022 р. одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 р. із включенням зазначеного в такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 р. Водночас штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Звіт про КІК подають до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі щодо кожної КІК окремо. Звіт подається разом із:

• річною декларацією про майновий стан та доходи та додатком КІК до неї (якщо контролер — фізособа, то термін подання — до 1 травня року, наступного за звітним);
• податковою декларацією з податку на прибуток за відповідний рік та додатком КІК до неї (якщо контролер — юрособа, то термін подання — до 1 березня року, наступного за звітним).

Форми Звіту, скороченого Звіту, порядок їх заповнення та подання до контролюючого органу затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 р. № 254.

До Звіту про КІК обов’язково додаються завірені копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний рік.

А що вважається “належним чином” завіреними копіями фінзвітності КІК та чи потребує перекладу українською мовою фінансова звітність КІК?

К. Р.: Контролер КІК зобов’язаний подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК, завірені відповідно до вимог п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів” (за можливістю), разом зі Звітом засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису. Лише такий документ матиме юридичну силу, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає електронний цифровий підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема у фінансовій звітності КІК.

Чи застосовується до фізичної/юридичної особи — резидента України відповідальність за несвоєчасне подання Повідомлення про КІК?

К. Р.: Ні, не застосовується, позаяк чинна норма передбачає застосування відповідальності за неповідомлення контролюючою особою податківців про набуття/відчуження частки в КІК, припинення компанії або втрату фактичного контролю.

Відповідальність за п. 120.7 ПКУ застосовуватимуть саме за неподання таких повідомлень (не забувайте, що штраф — понад 800 тис. грн).

Яким є визначення поняття “загальний сукупний дохід” усіх КІК із метою застосування пп. 39².4.2 ПКУ?

К. Р.: Під час розрахунку загального сукупного доходу всіх КІК із метою застосування пп. 39².4.2 ПКУ слід враховувати обсяг доходу всіх КІК однієї контролюючої особи з усіх джерел за даними показників неконсолідованої фінзвітності кожної КІК. Він, зокрема, включатиме дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи, інші доходи. Водночас Звіт про фінрезультати КІК, що є складовою її неконсолідованої фінзвітності, складається відповідно до стандартів бухобліку, котрі застосовує КІК.

Чи потрібно подавати Звіт, якщо КІК не здійснює діяльності (“сплячі” КІК)?

К. Р.: Прибуток КІК не завжди оподатковується, оскільки ст. 39² ПКУ передбачає перелік критеріїв щодо звільнення прибутку КІК від оподаткування. Проте Звіти подаються абсолютно за усіма КІК, навіть якщо у КІК немає прибутку, якщо є пільга (звільнення від оподаткування) та сам прибуток КІК не оподатковується.

Під “сплячою” компанією розуміють іноземну компанію зі статусом “strike-off” або коли компанія викреслена з місцевого реєстру компаній. На відміну від ліквідації в класичному розумінні, сплячий статус є тимчасовим, а компанія може бути відновлена.

Тож допоки ліквідація такої компанії не завершиться повністю, компанія вважатиметься КІК, за яку необхідно звітувати.

Чи необхідно подавати Звіт, якщо на кінець звітного періоду КІК ліквідовано та фізична/юридична особа втратила статус контролера такої КІК?

К. Р.: Знаємо, що багато аудиторів не по­годжуються з позицією податкової, але наразі такий Звіт треба подавати, навіть якщо таку КІК ліквідовано до закінчення звітного періоду або відчужено частку володіння в такій КІК.

Чи можна подавати Звіт про КІК без річної декларації про майновий стан і доходи, якщо така декларація не обов’язкова до подання?

К. Р.: Ні. Підпунктом 39².5.2 ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік. Додаток КІК до декларацій заповнюється окремо за кожною КІК.

Тож Звіт про КІК необхідно подавати разом із податковою декларацією, навіть за відсутності зобов’язань за декларацією.

Що робити, якщо одна особа вже визнала себе контролером на 100% та звітує відповідно до ст. 39² Кодексу?

К. Р.: Підстави визнання контролюючою особою встановлено пп. пп. 39².1.2—39².1.7 ПКУ.

Водночас відповідно до пп. 39².2.2 ПКУ об’єктом оподаткування для ПДФО чи податку на прибуток контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна до частки, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого роз­раховується скоригований прибуток КІК.

Згідно з пп. 39².2.3 ПКУ скоригований прибуток КІК, який було зараховано до об’єкта оподаткування однієї контролюючої особи, не може бути повторно зараховано до об’єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб.

Отже, якщо фізична або юридична особа — резидент України визначила себе контролю­ючою особою КІК у розмірі 100% та виконала усі покладені на неї зобов’язання, передбачені ст. 39² ПКУ, то інші особи звільняються від такого обов’язку звітування.

Чи треба показувати у Звіті про КІК інформацію, визначену в пп. 39².5.3 ПКУ (зокрема, рядки 29—34 Звіту про КІК), якщо прибуток такої КІК звільняється від оподаткування?

К. Р.: Так. Пунктом 39².5 ПКУ встановлено зобов’язання контролюючої особи подавати Звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік. Водночас пп. 39².5.3 ПКУ визначає перелік показників (інформації), що мають потрапити до Звіту про КІК.

Форма Звіту про КІК передбачає, зокрема, заповнення граф відповідно до положень пп. пп. “а” — “и” пп. 39².5.3 ПКУ. Цими підпунк­тами передбачається надання інформації про КІК, у тому числі інформації щодо розрахунку скоригованого прибутку КІК згідно з пп. “ґ” пп. 39².5.3 ПКУ, який може бути звільнений від оподаткування (графи 25, 26 Звіту про КІК).

Проте ПКУ не встановлює окремих правил або винятків для платника податку — контролюючої особи щодо невідображення у Звіті про КІК інформації, визначеної, зокрема, пп. пп. “е”, “є”, “ж”, “и” пп. 39².5.3 ПКУ. Отже, така інформація підлягає відображенню платником податку — контролюючою особою у відповідних графах Звіту про КІК (графи 29—34 Звіту про КІК).

Висвітлення зазначених показників у Звіті про КІК забезпечує відповідний процес адміністрування КІК.

Чи має визнаватися КІК траст, який створено на підставі правочину (trust deed, що укладений із фізособою — номінальним власником), якщо такий траст не здійснює фінансових операцій ані з довірителем трасту, ані з компанією, котру пере­дано в траст, водночас бенефіціарний власник визнав себе контролером КІК?

К. Р.: Ні. Якщо бенефіціарний власник виконав усі вимоги ст. 39² ПКУ, то траст, який створений на підставі правочину (trust deed, що укладений із фізособою — номінальним власником), не визнається контролером КІК.

Водночас, якщо не дотримуються умови, закарбовані в пп. 39².1.5.1 ПКУ, траст визнається КІК.

Хочу також наголосити, що ми постійно працюємо над висвітленням в офіційних джерелах інформації щодо правил КІК. Днями було оприлюднено інформаційний лист ДПС за № 3/2024, котрий також дає відповідь на деякі запитання про КІК. Наразі також працюємо разом із Міністерством фінансів України щодо випуску Узагальнюючої податкової консультації з КІК.

Ексклюзивне інтерв’ю Катерини
Риженкової — директорки Департаменту
трансфертного ціноутворення ДПСУ
головному редактору газети “Все про
бухгалтерський облік” Зої Слободянюк

#інтерв’ю, #КІК